Львівський аеропорт це не тільки Львів, а ще й Стрий і Черляни
Львівський політик та активіст Володимир Гірняк ще раз згадав аеропорт імені короля Данила, який так ревниво захищає мерія Львова начебто від Сокільницької громади.
Оскільки Сокільники не підпорядковані адміністративно Львівській територіальній громаді, що міський голова Львова не може впливати на план розвитку села. Чи не тому заступник Садового Любомир Зубач ніяк не може пережити незалежність села біля Львова і всіляко намагається довести, що саме село може впливати на діяльність аеропорту.
Водночас сільський голова Тарас Сулимко запевнив, що у планах Сокільників немає жодних об’єктів, які б могли перешкоджати аеропорту у Львові.
Володимир Гірняк вважає, що “уже місяць, як львівська влада оголосила інформаційну війну громаді сусідніх Сокільник.
Формальний привід – бажання Сокільник розбудовувати свою територію, що, на думку очільників Ратуші, унеможливить розвиток львівського аеропорту.
Я не вникав у плани розвитку сусідньої громади, однак досвід підказує, що у цій історії йдеться не так про долю летовища, як неможливість змиритися з тим, що у тебе під носом хтось щось будуватиме, а ти не отримаєш із цього жодного зиску.
Насправді для мешканців обох громад не має значення прізвище чи прописка підприємця, якщо він будуватиме на вільних ділянках і це не суперечитиме закону.
Але в цій історії для мене цікавішими є розмови про долю аеропорту. Відкрите у далекому 1929 році летовище на той час було поза межами міста. Нині ж розташування у якихось 7 кілометрах від центру розбудованого Львова, на думку багатьох фахівців, унеможливлює розвиток летовища.
Натомість фахівці неодноразово наголошували на розвитку інших аеропортів. Насамперед йшлося про Стрий і Черляни.
Більше того, було навіть зроблено певні кроки для створення сучасного аеропорту в Стрию. Однак війна, звісно, не найкращий час для розвитку цивільної авіації, тому природно, що всі плани довелося відкласти до кращих часів.
Стрийський аеродром, який також відомий як аеропорт “Львів-2”, ще з часів СРСР міг приймати літаки всіх існуючих типів.
У 99-их роках там навіть приземлялася легендарна “Мрія”. Уже в часи Незалежності можливістю його “реанімації” активно цікавилися інвестори з Італії, Китаю та українські підприємці. Однак додаткові бюрократичні перешкоди створювало те, що летовище, хоч і не працювало, залишалося на балансі Міноборони.
Як альтернативу Стрийському аеродрому розглядають авіабазу в Черлянах, яка, на хвильку, займає площу понад 160 гектарів.
Тому, говорячи про розвиток авіаційної інфраструктури, потрібно думати стратегічно. Якщо по закінченні війни ми хочемо мати на своїх теренах справді потужний сучасний авіахаб, то потрібно не використовувати тему аеродрому задля маніпуляцій у будівельних конфліктах, а розглядати проблему в контексті перспективи розвитку усього регіону.
Той же Стрий має чудове логістичне розташування, близькість до обласних центрів заходу країни, близькість до міжнародних кордонів, близькість до рекреаційних Трускавця, Східниці, Моршина. І головне – його гіпотетичний розвиток не сковує щільна житлова забудова, як у випадку з львівським аеропортом.
Тому, я переконаний, що після того, як ми відстоїмо свою державу, зацікавлення інвесторів у розвитку нашої транспортної інфраструктури буде чітким і сталим.
Зі свого боку, українська влада має пропонувати партнерам конкретні варіанти. І точно, що їх цікавитимуть раціональні пропозиції від держави, а не популізм окремих посадовців”.
Читайте також: Тарас Сулимко запросив чиновників Ратуші на каву у село
