Іван Франко і жінки, або відверто про особисте життя

Ще зі шкільної програми Іван Якович Франко (народився в присілку Війтова гора (Слобода) селі Нагуєвичі (Галичина) – 27 cерпня 1856-28 травня 1916 – помер у Києві) відомий як  геніальний письменник, поет, борець і взірець.

Хоча насамперед він,  як і кожний з нас,  людина. Людина з великої букви. Людина, яка сама себе зробила. Людина, яка увібрала чисельні пристрасті,  і звісно ж, жінки в його житті та творчості посідали значне місце в літературі…

Хто ж він, Іван Франко, в особистому житті ?

 Першим свідомим його коханням стала донька священицького роду Ольга Рошкевич ( 1835-1935).

Вона народилася у селі Угорниках (Галичина).

Іван Франко та Ольга Рошкевич познайомилися 1874-го під час відвідин Франком священичого будинку (брата Ольги -Ярослава). Тоді батьки Ольги привітно ставилися до Івана Франка. Зрештою, вона стала його нареченою. Тоді Ользі йшов 19, а Іванові 18 рік від народження. Тоді він був ще учнем гімназії. Перешкодою на дорозі до офіційних заручин став арешт ІванаФранка за участь у соціалістичній організації. Ольга походила  із вищого світу, знала кілька іноземних мов.  Так, арешт коханого позбавив  її можливості вийти за нього заміж. Ольга вимушено пошлюбилася із священиком Володимиром Озаркевичем. Але й тоді маємо дані, що вони спали окремо в кожній кімнаті.

Іван Франко писав Агафангелу Кримському, що вони (Ольга та Іван) продовжували зустрічатися  таємно упродовж десяти літ. Ольга писала Іванові: “Не думай, що я за тебе забула ! Ти мені ніколи з думки не зійдеш – все тісно пов’язане з тобою, твоєю роботою, твоїми думками”.

Справді, пара мала тривалий час фіктивний шлюб. Ольга володіла певною свободою дій. Зрештою, все унормувалося, шлюб став справжнім і тривалим.

Під  впливом Івана Франка Ольга зуміла зібрати матеріал про весільні пісні та обряди в селі Лолині, опрацьовані Іваном Франком і опубліковані п. н. Obrzedy I piesni weselne ludu ruskiego we wal Loline pow. Stryjsksego y Zbior wiadomosci do antropologii krajowej Т. 10 (1886)  і окремо Рошкевич переклала з німецької,  французької  та російської “Листування Івана Франка з Ольгою Рошкевич” опублікував  Михайло Возняк  у виданні “Іван Франко . Статті і матеріали”, зб. 5. (1956).

Особисто Іван Франко писав, що в його житті тричі являлася любов.

Очевидно, що жінок у житті письменника, поета було значно більше, аніж три. Якось він писав, що на його житття, а значить, на літературу мала певний вплив зносини із жінками.  

Однак справжнє почутя мав лише до трьох. Зокрема, писав: ”Значний вплив на моє життя, а значить, також на літературу мали мої зносини з жіноцтвом”. До речі, упродовж сорока років творчої діяльності кожні два дня виходив з-під його пера новий твір. Завидна працездатність, до того ж у різних напрямках художньої та наукової праці.

Цілком очевидно, що остаточний розрив з Ольгою негативно вплинув на Івана Франка.

Якось відразу його серце полонили три жінки. Перша поетеса Юлія Шнайдер (псевдонім Уляна Кравченко); друга- вчителька, письменниця, громадська діячка, закохана у фортепіано Климентина Попович. Переказують, що третя з роду Ольга Білинська готувала навіть весільню сукню.  Чомусь не сталося.

Познайомився Іван Франко із соціалісткою Анною Павлик (сестрою Михайла Павлика). Однак вона до шлюбу ставилася негативно. Так і не одружилася до кінця життя.

Перебуваючи у Станіславі (Івано-Франківську),  зустрів Юзефу Дзвонковську. Вона полька за походженням, припала йому до серця та товаришам по організації. Привітна, розумна. Листувалася винятково польською. Любила брюнетів, Іван Франко був рудим.

Нарешті третя – Целіна Зигмунтовська. Її вперше побачив Іван Франко на пошті. Тут вона працювала. Згодом говорила, що Франко її переслідував. Вона для нього була фантазією, ідеальною уявою. Зраділа, коли він одружився.

Зрештою, Іван Франко і Целіна Зигмунтовська дружили упродовж усього життя. З цього приводу Григорій Величко писав: ”Ще третя жінка відіграла велику роль у житті Івана Франка. Це була скромна співпрацівниця пошти”. Саме їй присвятив твір “Зів’яле листя”… Целіна вийшла заміж за польського комісара, народила двох дітей, овдовіла.

Іванові Франкові було вже за 30 ! У Києві зустрів Ольгу Хоружинську. Вчителька, знавець кількох мов. Щиро покохала Івана Франка. Ревнувала. Видавала журнал. Була творчою помічницею свого чоловіка. Тяжко захворіла. Пережила неврози, смерть сина. Не змогла прибути на похорони Івана Франка.

Через відому скульптуру Сергія Литвиненка на могилі Івана Франка, тіло його дружини покоїться неподалік пам’ятника.

Чи кохав Іван Франко свою дружину ? З листа до Агафангела Кримського: ” З теперішньою моєю жінкою я одружився без любові, а з доктрини, що треба було оженитися з українкою (наддніпрянкою) і то більше освіченою курсанткою. Но то дарма. Судженої і конем не об’їдеш”.

Підготував Степан Беца