Інструктор ЛКП «Захист Львівщини» Степан Леус: 90 % влучань це відпрацьовані підготовчі елементи

• Що робити з останнім патроном ?

З такого питання почалася наша розмова з інструктором зі стрільби комунального підприємства Львівської обласної ради «Захист Львівщини» (керівник Ярослав Мандрук) Степаном Леусом. Саме це підприємство виконує функцію підготовки населення до національного спротиву.

• Залишити у патроннику і приєднати новий магазин, – відповів Степан. Продовжуючи відповідати на моє наступне питання, Степан наголосив. – А от радянськими шаблонами користуватися не варто. Навіть останній патрон потрібно використати не для себе, він однозначно – для ворога !

Почати тренуватися стрільбі Степан Леус радить на холостінні – це робота без пострілів – регулярне піднімання і часте тримання зброї чи навіть макету, прицілювання.

• Це можна відпрацьовувати навіть вдома, облаштувати в кімнаті мішень і відпрацьовувати – ми це називаємо скид, коли піднімаємо зброю, прицілюємося і перезаряджаємо умовно зброю. До речі, 90 % влучань це підготовчі елементи, коли ми без пострілу, але відпрацьовуємо техніку, щоб у нас формувалася рефлекторна дуга, щоб м’язова пам’ять формувалася, звичка, звичка прикладання зброї до плеча. Особливо, якщо людина хоче займатися цим у своєму власному спорядженні, то це треба робити саме у ньому. Тренувати прикладати зброю треба одноманітно і так само прицілюватися, щоб ці вправи були доведені до автоматизму.

А вже інше питання – настріл зі зброї на полігонах.

Степан Леус вважає, що проведення різних тренувань кожним видом зброї має свій результат. Йдеться про пневматичну, малокаліберну зброю і мисливський карабін.

• Кожний вид зброї має свій вплив. Малокаліберна позитивна тим, що набір дешевий порівняно із 7.62. Окрім того, малокаліберна зброя не передбачає помилок. Патрон маленький, на його траєкторію впливає навіть вітер. Тому шліфується техніка пострілу – фіксація зброї утримання.

Ліва рука, яка тримає сам автомат, піднімає його, права рука розслаблена. Дихання має бути плавним, так само як плавне натискання на спуск. І на малокаліберній зброї це добре шліфується.

Якщо говорити про автомат Калашникова чи Ар-15 чи М-16 – ця зброя чудово підходить до тренування тим людям, які готуються до служби. Адже у такої зброї є фактор віддачі зброї, з якої ведеться стрільба, але важливість дихання і спуск також актуальні – і тренування на кожному виді зброї має велике значення.

• Чого на курсах з підготовки населення до національного спротиву, які проводить ЛКП «Захист Львівщини», вчать у першу чергу ?

• Найголовнішим моментом є культура поводження зі зброєю. Це як фізична культура тільки культура поводження зі зброєю, – доповнює свого колегу інструктор Олег Лернер. – Людина має зрозуміти повну відповідальність за користування цими мілітарними речами і тому ми завжди наголошуємо на правилах поводження зі зброєю, як її тримати. Не направляти на інших людей.
• Коли відпрацьовуємо елемент утримання зброї, – продовжує Степан, то наголошуємо на тому, що від цього залежить життя і тих, хто навколо вас. Тому вчимо у тому числі, щоб людина впевнено себе почувала, коли бере зброю до рук. Якщо говорити про стійки для стрільби це вже наступний етап підготовки.

Вогневій підготовці і поводженню із зброєю під час навчального тижня у нас присвячений цілий день.

Розібрати, зібрати, зарядити і цілитися – це ознайомлювальний елемент і набуття невеликого власного досвіду. Для його набуття ми одразу вказуємо на помилках, які роблять наші відвідувачі. Зрозуміло, що за тиждень підготовки вони не стають спеціалістами, але базову підготовку отримують.

Свої заняття з підготовки населення до національного спротиву ЛКП «Захист Львівщини» проводить у приміщенні. Однак важливо, щоб учасники курсів спробували свої навики на практиці. Чи передбачені такі виїзди ?

• Ми співпрацюємо із ДФТГ «Лев» (командир Валентин Середюк). У них пристосовані приміщення і матеріальна частина, є можливість виїхати на полігон і це допомагає підтримувати рівень і масштаб, а також провести вогневу підготовка на полігонах.

Степан Леус ще у 7-у класі коли  захопився військовою історією, ходив на секцію боксу, але в один момент зрозумів, що бити людину це боляче…

У 8-у класі батько відвів Степана на курси зі стрільби і він почав кар’єрний шлях з олімпійської  стрільби (пневматична гвинтівка).

• Далі була дрібнокаліберна гвинтівка. Завдяки цим навчанням, змаганням, я здобував базу знань, стаж, пізніше поступив у наш Львівський державний університет фізичної культури імені І. Боберського, де пройшов підготовку педагогічну, тренерську у своїй спеціальності. Навчався на факультеті фізичної культури і спорту і на кафедрі стрільби та технічних видів спорту.

Маю призові місця у чемпіонатах і кубку України зі стрільби з пневматичної та дрібнокаліберної гвинтівки.

• Чи потрібна українцям зброя ?
• Весь криміналітет, всі, хто займаються наркотиками, мають зброю…якщо нашому супротивнику треба когось знищити, то зброю знаходять. Тому я прихильник дозволу короткоствольної зброї. Так, може на початку виникнути сплеск випадків із застосуванням зброї але у відповідальному суспільстві цей процес швидко внормується і зброю люди будуть використовувати лише у критичних випадках для свого захисту. Для цього є інституції, які мають перевіряти доцільність надати дозвіл людині на володіння зброєю.

       До слова, часто саме жінки переважають чоловіків у вогневій підготовці. У жінок інше, спокійніше дихання, менше хвилювання, спокійніше серцебиття.

Коли почалося повномасштабне вторгнення російських окупантів, Степан Леус був у добровольчому батальйоні Арата. Зараз 28-річний інструктор готується до служби у війську. Це для нього обов’язковий пункт у житті.

Степан Леус щомісяця виїжджає з побратимами у Краматорськ, Дружківку, де проводить навчання. Навчає і досвідчених військових, і щойно мобілізованих.

Інструктора зі стрільби запрошують для артилеристів, адже вони за не завжди приймають стрілецький бій, але вміти швидко застосувати стрілецьку зброю їм також треба вміти.

На закінчення нашої розмови запитав у Степана, коли, на його думку, закінчиться війна ?

• Це філософське питання. Я історик за другою освітою. І з точки зору історії під час Першої світової російська імперія розвалилася через чотири роки. Тому ось зараз четвертий рік війни і десь можна на це розраховувати, що москва впаде !

ФОТО Олега Тіхова