Президентські вибори у Польщі: хто за Україну ?
Вже трохи більше як за місяць, 18-го травня, у Польщі пройде перший тур президентських виборів. Навряд чи полякам вдасться обрати президента з першої спроби.
Лідери президентських перегонів у Польщі – кандидат від «Громадянської платформи» Рафал Тшасковський та представник ПіСу («Право і справедливість») Кароль Навроцький.
Третім у цьому сереліку можна назвати українофоба Славоміра Менцена, який перебуваючи у Львові, називав українське місто польським. Нещодавно він записав у Львові антиукраїнське відео.
Четвертий найбільш рейтинговий кандидат у президенти Польщі керівник партії «Польща 2050» Шимон Головня Йому дають зараз трохи більше 7-и відсотків на успіх у президентських перегонах.
Мер Варшави (з 2018-го року) Рафал Тшасковський є доктором гуманітарних наук. У політиці з 2009-го – був обраний депутатом Європарламенту. Потім працював у польському уряді, був міністром цифровізації та секретарем міністерства закордонних справ.
У 2015 році обраний депутатом Сейму, а в 2020-му став віцеголовою партії «Громадянська платформа». Тшасковський брав участь у попередніх президентських виборах, де у другому турі лише трохи поступився нинішньому очільнику держави Анджею Дуді з «Права і справедливості».
Тшасковський політичний однодумець прем’єра Туска, який очолює партію “Громадянська платформа”
Рейтинг Тшасковського є найвищим серед усіх кандидатів – 29,8%, що майже на 10 пунктів більше, ніж у найближчого конкурента.
Тшасковський за зміцнення кордону і посилення польської армії. Він за те, щоб усі громадяни пройшли військовий вишкіл. Готовий витрачати 5% ВВП на оборону, зазначаючи, що половина цих коштів буде інвестована у польський ВПК.
Тшасковський також вважає важливою державною політикою освіту. Нарікає на мігрантів і готовий обмежити їх потік у Польщу. Виступає за міцні стосунки з ЄС і США.
Україна – Польща. Тшасковський вважає, що членство України в ЄС і НАТО – в польських державних інтересах. Водночас він не вважає, що відправлення до України польських військових у складі миротворчого контингенту – добра ідея.
«Я не думаю, що це варто розглядати. Насамперед потрібно закінчити війну. І сподіваюся, що вона завершиться на вигідних для України умовах», – каже він. Тшасковський демонструє зміну ставлення до українських мігрантів, пропонуючи надавати допомогу «800+» (на дітей) тільки тим українцям, які офіційно працюють у Польщі та сплачують податки.
Тшасковський піднімає на гора тему “«ексгумації польських жертв УПА». Відомо, що польська сторона отримала згоду на таку ексгумацію.
Другий за рейтингом і кандидат від “ПіС” Кароль Навроцький виріс у робітничому середовищі, з юнацтва займався боксом. Поки Тшасковський отримував свої три вищі освіти, Навроцький працював “вишибалою” у готелі. Навроцький також здобув вищу освіту – історичну – і від 2021 року працює головою польського Інституту національної пам’яті.
Навроцькому дорікають за зв’язки у кримінальних колах. У Польщі вийшла книжка про історію польської мафії авторства Тадеуша Батира. Її автор виступав на телебаченні з розмитим обличчям та зміненим голосом – він дуже дякував за надану інформацію «видатному історику з Ґданська Каролю Навроцькому». Згодом з’ясувалося, що Навроцький та Батир – одна й та сама особа.
Навроцький маловідомий широкому загалу. Однак у партії «ПіС» сподіваються на ефект новизни, коли Навроцький так само як і Анджей Дуда зможе здобути вікторію.
Кароль Навроцький виступає за «Польщу без війни», але за 300-тисячну армію. Покращити добробут громадян пропонує у «оригінальний» спосіб – шляхом зниження цін. У питанні мігрантів Навроцький близький до позиції Тшасковського, хоча звинувачує його у промахах, допущених в цьому питанні: «Польща роками була безпечною фортецею. Зараз по країнах Західної Європи ми бачимо, які злочини там чинять мігранти, у якій небезпеці там перебувають жінки.
Україна-Польща . Навроцький зазначає, що не підтримає намір України вступити в ЄС, якщо вона не вирішить питання «ексгумації жертв Волинського злочину». Він зарекомендував себе рішучим противником вивчення злочинів поляків проти українців під час Другої світової війни – польський Інститут національної пам’яті під його керівництвом так і не знайшов спільної мови з українськими колегами.
Навроцький проти вступу України в НАТО.
