Ветеран батальйону «Лев»: найскладніше у роботі МВГ очікування того, що наближається
Військовослужбовець з позивним «Вікінг», який півтора року служив у мобільній вогневій групі однієї з ТРО ЗСУ ще до повномасштабного вторгнення від 2016-го року проходив курси зі стрільби у стрілецькому клубі «Парабелум», навчальні курси з тактичної медицини, БПЛА. Одне слово, готувався до захисту країни.
За словами Олега («Вікінга»), це було його хобі, але вступити у ЗСУ добровільно він ніяк не міг за станом здоров’я.
У чоловіка, якому трохи більше 30-и, штучний клапан серця, який встановили ще у юному віці. Саме тому ще до повномасштабного вторгнення Олега на брали на службу у ЗСУ.
І навіть у перший рік повномасштабного вторгнення його чотири рази оповіщали працівники ТЦК і запрошували на оновлення даних.
Але кожного разу Олега навіть попри його наполягання не мобілізовували. Згодом йому пояснювали, що він може спробувати взяти відношення з якоїсь частини, якщо дуже хоче у ЗСУ. Однак і в частинах, куди звертався, також відмовляли через серцеві справи чоловіка.
Втім, «Вікінг» на вигляд дуже спортивний та підтягнутий військовий.
Вихід для себе львів’янин знайшов у батальйоні тероборони «Лев», де упродовж першої половини 2022 року і повномасштабної війни «Вікінг» навчився не тільки тактичних навиків, медицини (окрім того навчався у медичному коледжі «Монада»), а й вибрав для себе службу у мобільних вогневих групах (МВГ).
Зрештою, восени 22 Олегу таки вдалося через ТРО, маючи за плечима досвід підготовки у батальйоні тероборони «Лев» потрапити у ЗСУ. Інструктори одразу зрозуміли, що мають справу з таким же підготовленим воїном як і вони самі.
Для нього курс молодого бійця (БЗВП) був лише підтвердженням його знань і вмінь, які він здобув у ДФТГ «Лев».
Півтора року «Вікінг», як його назвали побратими через татуювання, виконував бойові завдання у мобільних вогневих групах.
Сьогодні «Вікінг» повертається у батальйон тероборони «Лев», щоб навчати добровольців, які хочуть бути готовими до оборони країни.
– Що найскладніше у роботі мобільних вогневих груп ? – запитую у «Вікінга».
– Найскладніше у роботі мобільних вогневих груп очікування того, що наближається, – вважає Олег. Але задоволення від збитого «шахіда» ні з чим не порівняти. Це щось неймовірне, коли усвідомлюєш і бачиш на власні очі, що збиваєш ворога.
До речі, свого першого «шахіда» («Вікінг» саме так називає ворожі БПЛА – ред.) Олег збив із кулемета ДШК-М (радянського взірця, але нового) саме на Львівщині. За його словами, робота з цим кулеметом приносить задоволення.
Освоїв «Вікінг» також і стрільбу з американського «Браунінга».
Тепер ветеран буде навчати інших і виконувати завдання у мобільно вогневій групі ДФТГ «Лев».
