86 років тому для українців розпочалася Друга світова війна.
Фашистська Угорщина, що приєдналася до тоталітарного Троїстого пакту Берлін–Рим–Токіо 1940 року, без оголошення війни ввела свої війська на територію Закарпатської області сучасної України, де з жовтня 1938 діяла автономна республіка Підкарпатська Русь (у складі Чехословаччини), а з березня 1939 — незалежна республіка
Карпатська Україна.
Молода українська держава не злякалася та першою дала бій союзникам гітлерівців. Не США, не Франція, не Британія і вже аж ніяк не Польща, яка дружила з агресором.
За активної підтримки з боку Галичини та еміграції, закарпатські українці налагодили функціонування урядового апарату, створили основи національного війська та заклали підвалини демократичного ладу.
Карпатська Україна мала стати відправним пунктом боротьби за відновлення Української Самостійної Соборної Держави.
Однак військова агресія Угорщини, у змові з Третім Рейхом та Польщею, за мовчазної згоди всього “цивілізованого світу”, а також початок Другої світової війни, відклали це питання на перспективи подальшої боротьби. Майже не маючи належного озброєння, січовики гідно чинили опір більшим за чисельністю силам ворога. Це був перший випадок збройного опору гітлерівським планам з перекроювання кордонів у Європі напередодні Другої світової війни.
Угорщина, де авторитарний режим адмірала Міклоша Хорті впроваджував расові закони та здійснював примусову мадяризацію, за підтримки Німеччини та Італії через псевдо-арбітраж у Відні окупувала етнічні українські території навколо Ужгорода та Мукачево в листопаді 1938 року, але на цьому не зупинилася,
розповів у Фейсбуці львівських політик Юрій Михальчишин.
Взимку Угорщина спільно з режимом “хунти полковників” у Польщі розв’язали проти української автономії в Закарпатті гібридну війну — з транспортною та економічною блокадою, рейдами озброєних банд диверсантів, вибухами на залізницях, підпалами та викраденням людей.
Закарпатська республіка створила задля свого збройного захисту аналог територіальної оборони, відомий як “Карпатська Січ”, де поруч з місцевими мешканцями стали до лав ветерани армій УНР та ЗУНР, а також тисячі добровольців-націоналістів з нелегальної ОУН, що перейшли з польського боку кордону, контрабандою доправляючи зброю, вибухівку та боєприпаси.
Націоналісти з Галичини на чолі з Романом Шухевичем, до речі, діяли чітко врозріз з вказівками свого Проводу на чолі з Андрієм Мельником, який не бажав ставати на перешкоді планам Німеччини та її союзників.
За день до цього, 14 березня Сейм Карпатської України, яка в той час була автономним державним утворенням, у складі Чехословацької федеративної Республіки, проголошує повну незалежність новоствореної української держави на Закарпатті.
Президентом Карпатської України було обрано відомого громадсько-політичного діяча та греко-католицького священника Августина Волошина.
Державним прапором та гімном республіки були визнані синьо-жовтий стяг і український національний гімн «Ще не вмерла України..».
Герб — червоний ведмідь на лівому срібному півполі й чотири сині та три золоті смуги у правому півполі та тризуб з хрестом на середньому зубі. Також було затверджено статус української мови як державної.
15 березня 1939 р. — в м. Хуст на Закарпатті проголошено самостійну республіку Карпатська Україна (президент — Августин Волошин, прем’єр-міністр — Юліан Ревай).
У той же день відбулася найтрагічніша битва в українській історії – битва на Красному полі.
Тут близько тисячі свідомих та патріотично налаштованих українців Закарпаття намагалися захистити свій край від вдвічі чисельнішого ворога – угорських окупаційних військ, чисельність яких, за різними підрахунками істориків, становила від двадцяти до сорока тисяч добре озброєних солдатів.
У боях проти угорських фашистів за незалежність Карпатської України 14—18 березня 1939 р. та внаслідок репресій загинуло близько 6000 українських добровольців, ще майже 60000 українців опинилися в угорських концтаборах.
Оскільки серед бійців на Красному Полі були також семінаристи з Хуста, цей бій молодих добровольців можна поставити в один ряд з легендарним боєм під Крутами.
Концепції, згідно якої українці в Другій світовій першими дали бій нацистським друзям, і найдовше чинитимуть опір комуністам, ви не знайдете в жодному підручнику історії, підсумував Михальчишин.
У неділю, 17 березня 2024 р., виповнюється 150 років з дня народження видатного громадсько-політичного, релігійного діяча, президента Карпатської України, Героя України (посмертно) Августина Волошина (1874–1945).
