Ще раз про справу Лося, або За що “кастрували” Винничука з клубу
Історія зі звільненням 87-річного професора факультету журналістики Львівського університету імені І. Франка Йосипа Лося, якого колишня студентка Катерина Родак і не тільки вона одна публічно звинуватили начебто у домаганнях, які проявлялися у дотиках чи погладжуваннях руки, висловах на кшталт “дорогенька”, а то й навіть поцілунках чи у спробах до таких.
Зрештою, 5-го березня Йосипа Лося в. о. ректора університету Володимир Мельник таки звільнив через наказ.
За Йосипа Лося своєрідним чином підписався чи то пак розповів про стосунки чоловіків та жінок у галузі письменництва, журналістики, загалом творчості Юрій Винничук, якого через його текст у виданні “Збруч” виключили з ПЕН-клубу.
Відтак ще один громадський активіст та політик Богдан Панкевич висловив свою думку стосовно того, чому Винничука під загальний шум осуду “хтивого професора” виключили із фактично громадської організації. Про це Панкевич написав у Фейсбуці.
Стосовно Юрія Винничука
Чоловічу маскулінність часто намагалися якось каструвати.
Фізично – у 18-му столітті, щоби отримати високі оперні голоси, недоступні жіночому сопрано.
І звичаєво. Зокрема клерикальними правилами, які затверджувалися соборами чоловіків, котрі не мали права торкатися жінок – монахами та єпископами.
Якщо слідувати поясненням монастиря Хіландар на Атосі, то кохатися із своєю дружиною можна десь 40 днів на рік – решта днів припадають на пости, свята та інші заборони.
В новітні часи чоловічу поведінку стосовно прекрасної статі цивілізували і регламентували, цілком слушно захистивши жінок від агресії, насильства, зневаги та дискримінації, характерних у давніші часи.
Але, як часто буває, на цьому активісти (в основному – активістки) не зупинилися і процес зайшов у інші крайнощі. У США вже небезпечно проявити галантність – можна отримати агресивну лайку, а деколи і удар.
Я колись із гумором спитав іноземну пані, чи вона феміністка? Бо дама ніяк не могла потрапити рукою в рукав плаща. Так! – відповіла ця інтелігентна дама – і навідріз відмовилася від моєї допомоги. Ну, діло хазяйське.
Людоньки, та ж без тої маскулінності ми би загинули!
Україну врятували і рятують в першу чергу юнаки і чоловіки, котрі, образно кажучи, «мають яйця»!
Вони не обов’язково брутальні, напевно далеко не всі бігають за кожною спідницею.
Але вони маскулінні чоловіки, навіть ті, котрі дуже мало схожі на мачо.
Бо у них є стержень, є здатність до опору і боротьби.
Зараз дівчата і молоді жінки не мають уявлення, як чоловічо-дамські стосунки виглядали в радянські часи.
Інтернет вибухнув через скандал із сексуальними домаганнями, які тривалий час дозволяв собі вже тепер старенький професор Лось.
Його поведінку цілком справедливо засудили.
А письменник Винничук, котрий добре розуміється на тих справах, вирішив зробити історичний екскурс і розповісти, як то колись було.
Просто розповісти, зазначивши, що не схвалює тамтих звичаїв та практик.
І ось за цей допис «Була колись розпусна епоха» на сайті «Збруч» Винничука виключили із ПЕН-клубу.
Як на мене – політика кенселінгу в чистому вигляді.
Та ж не подобається – не читайте !
Але ні – автора треба знищити, бо багатьом здалося, що він чи то смакує, чи то схвалює, чи взагалі яке мав право написати щось не цілком однозначне.
Колись виключали із Спілки письменників, якщо компартійному начальству здавалося, що текст ідеологічно небезпечний для перемоги комунізму. І письменник, щоби вижити, мусів іти працювати двірником, чи кочегаром.
А тепер з ПЕН-клубу, власне створеного задля свободи слова, виключають через невідповідність мейнстрімним уявленням.
O tempora, o mores!