За що поляки поважають Стефана Чарнецького, який винищив тисячі українців
В історії України різні наші сусіди намагалися захопити українські землі, панувати на наших землях, експлуатувати українців. Зрозуміло, що такі так би мовити сусіди отримували не тільки по зубах. Їх, котрі приходили в Україну з мечем, знищували як ворогів. Водночас у своїх країнах загарбників прославляли і героїзували.
Про одного з таких полководців пише відомий історик Микола Бандрівський
Кат для середньовічної України…
У лютому цього року минуло рівно 360 літ від дня смерті одного із найнепримиренніших ворогів середньовічної України – польного гетьмана Стефана Чарнецького (не плутати з праведником Миколою Чарнецьким ! ).
Саме 16 лютого 1665 року у бою з козаками біля Ставищ поблизу Києва, вправна козацька шабля відправила душу Стефана Чарнецького до його предків.
Цей полководець із претензіями на шляхетність знаний тим, що у битві під Жовтими Водами у 1648 році, потрапив у полон до татар, а ті перепродали його козакам. А після того як його викупили із полону, то Стефан Чарнецький затаїв на українців тяжку й глибоку образу.
Так, у битві з козаками під Батогом у 1652 році він хоч і уник тоді смерті, але обезславив себе тим, що сховавшись у стозі сіна мовчки спостерігав козацьку розправу над тисячами польських військовиків. І, як пишуть його біографи, після цього випадку Стефан Чарнецький почав усіх переконувати, що жодні компроміси з українськими козаками, є неможливі.
Хоча поразки (були й перемоги, не буду того втаювати) переслідували Стефана Чарнецького й надалі. Так вже через рік його війська програли у битві з козацькими полками Івана Богуна на Поділлі. В пімсту драгуни Стефана Чарнецького у 1653 році напали на селище Погребище на Вінничині, де якраз проходив ярмарок, і вирізали усіх тамтешніх мешканців і гостей: чоловіків, жінок та навіть найменших дітей.
Мене, наприклад, дивує, що любов поляків до Стефана Чарнецького не ослабла навіть після того, як він 17 жовтня 1655 року здав Краків шведам… без бою. Більше того – Чарнецького самі ж поляки звинувачували тоді в особистому збагаченні зі здобутих трофеїв, викупів за полонених, а головно – за збирання контрибуції (!) з міщан Кракова перед тим, як він здав це місто шведам.
Слід визнати, що у битвах з московщиною, гетьман Стефан Чарнецький проявив себе як добрий стратег і першокласний полководець і саме за це король Ян ІІІ Казимир поставив його на чолі держави.
Цікавим є й той факт, що взимку 1662-1663 років Стефан Чарнецький (вже як “польний писар коронний”) брав участь у засіданнях Сенату у Львові, а наступного року мав велику битву із військами українського гетьмана Івана Брюховецького.
І наостанок: до моментів, які завжди переслідуватимуть пам’ять про Стефана Чарнецького, належать наступні два:
по-перше, за його власними словами, він замордував понад 100 тисяч мешканців України (останню таку свою витівку Стефан Чарнецький зробив в Суботові, після взяття якого він віддав татарам усіх його мешканців);
по-друге, після окупації польськими військами Суботова, саме Стефан Чарнецький наказав сплюндрувати гробниці гетьмана Богдана Хмельницького та його сина Тимоша: поляки тоді витягнули тлінні останки тих наших родовитих українських керманичів і спалили, а тим попелом з їх кремації, зарядили гармату і вистрілили. Хоча, деякі історики ставлять цю історію під сумнів…
.
….нічого, наших сусідів, давня історія не вчить, або ж…..
Читайте також: хто такий український святий Миколай
