Хто тут диктатор

New York Post — одна з найстаріших і найвпливовіших консервативних газет Америки, яка десятиліттями формує думку правого електорату.Саме правими вважають себе республіканці, лідер яких Дональд Трамп став 47-им президентом США.

 

І хоча газета не завжди відкрито підтримує Дональда Трампа, її читачі — це значною мірою його електорат. З словами його колишніх радників, він добре знає, що пишуть в цій газеті, неодноразово реагував на її публікації у своїх промовах та соцмережах.

 

Тому такий різкий матеріал про Путіна, опублікований саме тут, має значення. Це сигнал для всіх, хто досі намагається виправдовувати російську агресію або шукає спосіб її «заморозити». Про це пише Мустафа Наєм.

 

Стаття Дугласа Мюррея – це краща відповідь усім публічним дискусіям останніх днів. Фактично, це чітке попередження: Захід не може дозволити собі слабкість, а будь-які поступки Путіну стануть катастрофічною помилкою.

 

Автор виділяє десять ключових аспектів, які викладені без емоцій, аргументовано і чітко.

 

1. Путін — диктатор, а не просто авторитарний лідер. Його влада базується на страху та репресіях, а будь-яке інакомислення в Росії жорстоко придушується.

 

2. Росія несе повну відповідальність за цю війну. Це не відповідь на дії Заходу чи НАТО, а цілеспрямована агресія, спрямована на знищення української державності.

 

3. Санкції працюють, але недостатньо швидко. Російська економіка ще тримається, але поступово слабшає. Захід має посилювати тиск.

 

4. Україна воює не лише за себе. Її спротив зупиняє подальше просування диктатури, яка загрожує всьому демократичному світу.

 

5. Будь-які компроміси з Путіним будуть сприйняті як слабкість. Його не можна «задобрити» чи домовитися з ним – це лише заохотить його до нової агресії.

 

6. Російська пропаганда діє і на Заході. Через медіа, політиків і соцмережі Кремль намагається сіяти сумніви щодо підтримки України.

 

7. Китай спостерігає і робить висновки. Якщо Путіну дозволять перемогти, це стане сигналом для Пекіна, що він також може діяти безкарно.

 

8. Росіяни не піднімуться проти режиму без зовнішнього тиску. Внутрішній протест можливий лише тоді, коли економічна ситуація стане нестерпною.

 

9. Економіка Росії сильна, але вразлива. Вона залежить від експорту енергоносіїв і західних технологій. Рішучі санкції можуть пришвидшити її крах.

 

10. Єдність Заходу – ключовий фактор перемоги. Розбіжності між США та Європою лише грають на руку Кремлю, тому союзники повинні діяти разом.

 

Головна думка статті: навіть якщо союзники припускаються помилок, це не означає, що боротьбу потрібно припиняти. Потрібно без емоцій і без втоми пояснювати правду.

 

Україна має не лише воювати, а й переконувати. Бо в цій війні важливі не тільки зброя та санкції – важлива чітка позиція та здатність доносити свою правду світові.