Папа Римський хворий: хай живе новий Папа
У Ватикані повідомили, що стан Папи Римського Франциска (Хорхе Маріо Берґольйо) погіршився, він переніс тривалий астматичний респіраторний криз. Йому зробили переливання крові.
Папа Римський Франциск перебуває у критичному стані.
Папа Римський під час занедужання сам висловив припущення, що скоро помре…
Однак поки що лікарі роблять усе можливе, щоб продовжити життя Папі.
Видання New York Post опублікувало перелік можливих наступників 266-го Папи.
Хто буде 267-им Папою ?
Правила, за якими обирають Папу, встановив у 1274-у році Другий Ліонський собор за часів Григорія Х.
А якщо Франциск помре ?
Після смерті Папи (коли кончину підтвердять лікарі) камерленг (або камерарій, тобто той, хто слідкує за порядком у період обрання нового понтифіка), проводить цікавий обряд. Він має тричі покликати померлого його хресним ім’ям. Якщо Папа не відгукнувся, камерленг промовляє латиною «Vere Papa mortuus est», що означає «Папа дійсно помер».
Після цього камерленг ламає «перстень рибалки» – атрибут Папи, який нагадує про те, що понтифік є спадкоємцем апостола Петра, який був рибалкою. На персні, до речі, зображений святий Петро, який закидає невід з човна.
Зламаний перстень символізує завершення правління померлого понтифіка і те, що настав час обирати нового. З цього моменту починається період Sede Vacante, протягом якого Святий Престол лишається не зайнятим до закінчення виборів.
Як обирають Папу ?
Папу обирає конклав – зібрання кардиналів. Обирає довічно, хоча при бажанні Папа може зректися Престолу та піти ще за життя. Востаннє так вчинив Бенедикт XVI у 2013-му – він був попередником нинішнього понтифіка.
В останні роки життя легендарного Іоанна Павла ІІ ходили чутки про те, що важко хворий Папа може добровільно скласти обов’язки, проте він цього так і не зробив. Нині є припущення, що добровільно «вийти на пенсію» може й Франциск – також через проблеми зі здоров’ям. Про це повідомляє Corriere Roma з посиланням на кардинала Джанфранко Равазі.
Отож, щоб Папа був обраним, необхідно, аби за нього проголосували дві третини кардиналів. Це правило було встановлено у 1179-му, до цього було достатньо простої більшості.
Нині у світі – 253 кардинали, але права голосу мають лише 138. Решта не проходить за віковим цензом – виборники повинні бути не старшими за 80 років.
Кардинали голосують таємно. Далі їхні бюлетені спалюють. Якщо Папа не обраний – з печі над приміщенням, де засідає конклав, йде чорний дим, якщо обраний – білий. Для створення потрібного кольору у полум’я підкидають хімікати (до ХХ століття чорний дим забезпечувала мокра солома). Білий дим також супроводжують звуки дзвонів.
Новообраного Папу запитують: Acceptasne electionem de te canonice factam in Summum Pontificem?, що означає «Чи приймаєш ти канонічний вибір тебе Верховим Первосвященником?». Той має відповісти «accepto» або «non accepto». Святий Карл Борромео (1538-1584), наприклад, сказав «ні», отож, не для всіх посада Папи є бажаною та омріяною – історія знає і винятки.
Але від папства навряд чи відмовляться перераховані нижче претенденти. За даними New York Post, ці достойники мають найвищі шанси бути обраними. Отже, у списку маємо такі імена.
Кардинал П’єтро Паролін, 70 років, Італія
Державний секретар Ватикану і – як пише New York Post – фаворит серед букмекерів.
Видання називає його політично поміркованим. Паролін – представник дипломатичної місії Святого Престолу, частину своєї кар’єри він провів у нунціатурі (тобто у посольстві Ватикану) у Нігерії та Мексиці.
Кардинальську шапку отримав з рук Папи Франциска. Він же призначив його і державним секретарем.
Володіє – крім рідної італійської – французькою, англійською й іспанською мовами.
Пароліна вважають близьким до нинішнього понтифіка. Його також називають продовжувачем спадщини Франциска.
Кардинал Фрідолін Амбонго Бесунгу, 65 років, Демократична Республіка Конго
Бесунгу пішов проти чинного Папи – але, як припускає New York Post – з благословення останнього.
Йдеться ось про що. У грудні 2023-го Ватикан схвалив дозвіл католицьким священникам благословляти неодружені та гомосексуальні пари. Відповідні положення містить декларація Fiducia supplicans, яку оприлюднила Дикастерія доктрини віри – відомство, що відповідає за ортодоксальність та чистоту віровчення.
Бесунгу проголосив декларацію нечинною на африканському континенті. Він міг отримати щодо цього чітку вказівку від Папи Франциска на екстреній зустрічі між ними двома, яка відбулася після оприлюднення декларації, повідомляє Catholic Herald.
Папство Бесунгу розглядатиметься як різкий докір лівим принципам Папи Франциска, пише New York Post.
Кардинал Вім Ейк, 71 рік, Нідерланди
Іще один консерватор та опонент Франциска. Вім Ейк виступає не лише проти одностатевих пар, а й навіть проти повторних шлюбів між чоловіком та жінкою.
У 2015 році Ейк взяв участь у написанні книги «Одинадцять кардиналів говорять про шлюб і сім’ю: нариси з пастирської точки зору». Це видання було відповіддю на схвалення Франциском повторних цивільних шлюбів у випадку неотримання рішення про анулювання першого шлюбу. Ейк писав, що вони є «формою перелюбу».
Ейк також критикував Папу за те, що той лояльно поставився до можливості протестантів приймати євхаристію у католицьких церквах. У редакційній статті Ейк назвав рішення Папи з цього приводу «повністю незрозумілим».
Ейк – людина попереднього понтифіка. Кардиналом його зробив Папа Бенедикт XVI.
Кардинал Петер Ерде, 72 роки, Угорщина
Ерде став кардиналом у дуже молодому (як для такої посади) віці – його у 2003-му призначав ще Папа Іоанн Павло ІІ. Але від легендарного понтифіка Петер Ерде не перейняв ані широти поглядів, ані емпатії. Як і Бесунгу та Ейк, він є консерватором.
Ерде виступає проти практики причастя розлучених або повторно одружених католиків через доктринальне переконання про нерозривність шлюбу.
Але він також і проти того, щоб європейські країни приймали біженців, заявляючи чомусь, що для нього це рівнозначно торгівлі людьми.
New York Post називає його впливовою фігурою у політиці сучасної церкви.
Кардинал Луїс Антоніо Тагле, 67 років, Філіппіни
Цього кардинала вважають «лівим», ба навіть називають «азіатським Папою Франциском». Тагле критикує ставлення Церкви до ЛГБТ-людей, а також до розлучених і повторно одружених католиків. В інтерв’ю 2015 року він сказав, що «сувора» позиція Церкви щодо геїв, розлучених і одиноких матерів зашкодила її меті євангелізації.
Тагле також активно просуває «ідею церкви, яка виходить назовні», – це «церква, що йде до чоловіків та жінок і до їхніх конкретних життєвих ситуацій, несучи їм Євангеліє», – зазначає кардинал у публічних виступах. Ідеологічно він справді є близьким до Франциска, поширюючи його погляди та думки.
Тагле – лише сьомий філіппінець, який став кардиналом, і в разі обрання стане першим папою з азіатського континенту. У 2012 році Папа Римський Бенедикт XVI зробив його кардиналом.
Кардинал Реймонд Берк, 76 років, Сполучені Штати Америки
І знову – до питання про те, що дозволено розлученим та повторно одруженим парам. Кардинала Реймонда Берка вважають провідним архіконсерватором у цій проблематиці, а також в інших церковних питаннях.
Уродженець штату Вісконсин і колишній архієпископ Сент-Луїса розкритикував готовність Франциска дозволити розлученим і повторно одруженим парам приймати Євхаристію.
Він є прихильником латинської меси та публічним критиком ліберальних тенденцій Папи Франциска.
Берк також виступив проти того, аби церква пом’якшила своє ставлення до штучної контрацепції, геїв та цивільних шлюбів. Таке пом’якшення він охарактеризував як «небажане».
Кардиналом Берк став ще за папства Бенедикта XVI.
Кардинал Маріо Ґрек, 67 років, Мальта
На противагу Берку нинішнього генерального секретаря Синоду єпископів Маріо Ґрека вважають поміркованим потенційним наступником Папи Франциска.
У публічних виступах він говорить про потребу «душпастирської креативності» та про те, що зараз «було б самогубством повертатись до тих самих моделей душпастирства, які були раніше».
Ґрек – безсумнівно, свого роду революціонер. Він закликає церкву повертатися до тих, хто відсторонений від неї через свою сексуальність чи сімейний стан. І наголошує на необхідності церкви підтримувати безперервність навчання, аби знаходити нові шляхи спілкування з паствою.
«Завдання церкви полягає не лише у проповідуванні, але також і у служінні іншим, зокрема, тим найбільш потребуючим, у яких маємо нагоду побачити обличчя Господа Бога», – переконаний Ґрек. Він є близьким до Папи Франциска, котрий і призначив його кардиналом.
Кардинал Маттео Дзуппі, 69 років, Італія
New York Post називає Дзуппі «інсайдером у Ватикані Папи Франциска». Він теж є близьким до нинішнього понтифіка. Кардинал народився в Римі та раніше обіймав посаду архієпископа Болоньї.
А у 2022 році саме Дзуппі Папа Франциск обрав з-поміж інших кандидатів на п’ятирічний термін на посаду президента Єпископської конференції Італії.
У тому ж році Дзуппі потрапив у скандал: його звинуватили в тому, що він буцімто приховав своє благословення гомосексуальної пари після їхнього цивільного шлюбу. Італійська преса якийсь час займалася розслідуванням цього інциденту, але так і не дійшла конкретних висновків.
Але для нас більш цікавим є те, що у 2023-му Папа Франциск доручив Дзуппі очолити «миротворчу місію в Україні». Про те, якою мала бути ця місія, Папа відмовлявся говорити детально. Як повідомляло видання Vatican News, він лише натякнув, що намагався залучити до неї – за посередництвом своїх емісарів – навіть налаштованого проти України прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.
Слід зазначити, що місія кардинала Дзуппі триває і по цей час. 19 лютого 2025 року він зустрічався з 14 українками – це були близькі захисників України, які зараз перебувають у російському полоні чи вважаються зниклими безвісти.
Інформація про діяльність Дзуппі логічно підводить до питання: а чи не є саме він найбільш бажаним для України претендентом на папський престол, кандидатом, найбільш залученим в українське питання?
Лідером ймовірних перегонів за Святий Престол називають не Дзуппі, а П’єтро Пароліна.
До речі, це також не найгірший для нас варіант. Поміркований Паролін підтримує зв’язки з Україною через главу Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава.
Зокрема, у липні 2024 року Паролін зі Святославом були присутніми на богослужінні у Бердичеві – у кармелітському монастирі, який Конференція римо-католицьких єпископів України проголосила національним санктуарієм (святим місцем).
Читайте також: кардинал Мирослав Любачівський про похвалу від Бога
