Мюнхенська безпекова конференція чи мюнхенський диктат: що чекає на Україну ?
30-го вересня 1938-го Чемберлен (Британія), Даладьє (Франція), Муссоліні (Італія) та Гітлер (Німеччина) підписали Мюнхенську угоду.
Європа віддала Гітлеру Судети, що належали Чехословаччині, сподіваючись, що цей відкуп дозволить втамувати апетити Рейху. Тоді чехи називати цю угоду Мюнхенським диктатом.
Адже Гітлер пішов далі і далі і не зупинявся перед жодними перепонами у своєму прагненні завоювати всю Європу.
14-16 лютого спецпредставник президента США Кіт Келлог буде виступати на міжнародній безпековій конференції у … Мюнхені. Що на цей раз Європа, а також США готові віддати тепер агресорці Росії на чолі з її диктатором Путіним.
На цій конференції Келлог начебто може ознайомити з “планом миру”.
Чому саме у цьому місті Келлог буде представляти план, який Україні може бути вкрай невигідним, адже позбавляє окупованих територій, а натомість про гарантії безпеки, які не діють, Україна вже чула у Будапештському меморандумі.
Про це йдеться у матеріалі видання “Главком”.
Який “мир” в уяві Трампа
Bloomberg (а це поки єдине джерело у темі новітнього Мюнхена) повідомляє, що план Трампа передбачає:
- заморозку війни;
- залишання окупованих Росією територій із невизначеним статусом (як надовго – незрозуміло);
- надання Україні гарантій безпеки (яких – не уточнюється).
Тобто йдеться про той самий обмін територій на «мир», що є, звісно, найгіршим варіантом, адже за певний час Росія – скориставшись паузою та відновивши сили – знову нападе на Україну. І саме такий розвиток подій Келлог називає «гарним і надійним планом», передає Fox News.
При цьому спецпредставник Трампа висміює іронічну репліку Зеленського про повернення Україні ядерної зброї.
В інтерв’ю Пірсу Моргану український президент зазначив, що шлях України до членства у НАТО може розтягнутися на довгі роки, а можливо, й на десятиліття. Через це постає питання: як країна має захищатися упродовж цього періоду ?
«Який пакет підтримки, які ракети? Чи дадуть нам ядерну зброю ? Тоді нехай вони дадуть нам ядерну зброю», – сказав Зеленський.
«Ймовірність того, що вони отримають назад свою ядерну зброю, перебуває десь між малою та нульовою. Давайте будемо чесними, ми знаємо, що цього не станеться», – наголосив Келлог у коментарі Fox News.
Та ще й додав, що ця ідея «приречена на провал». А відтак закликав «керуватися здоровим глуздом» при оцінці подібних опцій.
Без ядерної зброї, без НАТО, без чітких гарантій безпеки
Спокійна незворушливість Келлога (з легким присмаком цинізму) не може не зачіпати за живе. Разом зі своїм лідером – президентом США Дональдом Трампом – Келлог вже знає, що є кращим варіантом для України, от тільки думку самої України при цьому ніхто не питає.
При цьому, як пише NBC News, «радники Трампа та члени уряду розходяться в думках щодо того, який тиск (на Росію) необхідно чинити. Радник з національної безпеки Майк Уолтс і Кіт Келлог хочуть використати вплив Америки на Росію, щоб змусити Путіна відступити (в оригіналі: «to prod Putin to stand down», що деякі українські медіа потрактували навіть як «змусити піти у відставку»).
А інші члени команди Трампа, уточнює NBC News, «виступають за скорочення допомоги Україні, порівняно з тією, яку США надали за часів адміністрації Байдена. Критики такого підходу кажуть, що він фактично роззброїть Україну і таким чином призведе до капітуляції перед Росією».
Отож, Трамп і Келлог все-таки не хочуть капітуляції України. Але перемоги вони, вочевидь, не хочуть так само.
Чи є у Трампа план ?
Ще одна цікава публікація з’явилася на сторінках британської The Independent. Те, що Трамп не розкриває деталі своїх намірів, може свідчити про відсутність у нього реального плану, пише видання. Він насправді не знає, що йому робити, адже бачення миру Україною та Росією – це діаметрально протилежні речі. А тому ніякої мирної угоди може просто не вийти, робить припущення The Independent.
По-перше, зазначає видання, санкції, якими Трамп грозить Путіну, можуть і не спрацювати. Адже не подіяли на нього санкції часів Байдена, а їх було достатньо.
По-друге, Путіна та Зеленського відзначає різний підхід до питання окупованих територій.
Український президент «може бути готовий змиритися з втратою частини території, але навряд чи він відмовиться від земель, які зараз не перебувають під російським контролем», – говориться у публікації. А це – значна частина чотирьох українських областей, на які претендує Путін.
І, по-третє, The Independent апелює до попереднього досвіду укладання угод з Росією – тих, які вже мали місце у 2014-2015 роках.
«Існує поширена думка, що Путіну не можна довіряти у дотриманні режиму припинення вогню. Цілком можливо, що він просто скористається паузою у бойових діях, щоб відпочити перед новим вторгненням», – припускає газета.
Україна каже, що стримати РФ від нового нападу може вступ до НАТО, продовжує видання. Але такий шлях Трамп відкидає, як відкидає він і ядерну зброю. То про які ж тоді гарантії безпеки йде мова ? Відповідь на це питання залишається відкритою.
А тим часом аналітики з Інституту вивчення війни (ISW) пропонують звернути увагу на нову статтю кума Путіна Медведчука, котрий, як відомо, продовжує вести підривну діяльність з Росії.
Він опублікував статтю, в якій закликав Росію «повернути свої історичні землі».
До цього Медведчук додав карту, де території України – від сходу до Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей – виділені як буцімто частина історичної Росії.
І це не просто якась пропагандистська стаття, сповнена російських наративів та позбавлена сенсу.
«Риторика Медведчука як представника російської еліти, тісно пов’язаної з Путіним, свідчить про системне небажання Кремля вести перемовини з Україною та Заходом і його принципову відмову визнавати легітимність української держави та уряду», – наголошують в ISW.
А відтак має рацію The Independent: Трамп ще не уявляє, який супротив з боку Кремля чекає на його миротворчу місію.
Але що робитиме президент США, коли зрозуміє, що Путін не є договороздатним ? Можливо, тоді запрацює план «Б»: американська зброя в обмін на українські копалини ? І тоді Україна й далі битиметься з монструозним сусідом.
Битиметься – як і до того – сам на сам. А увесь світ спостерігатиме з тайною надією, що монстр втомиться і не нападе на інших.
Але так не буває – доведено Мюнхеном-1938. Чи повториться мюнхенський диктат у 2025 ?
