Леонід Глібов мав двох дружин з однаковим ім’ям – Параскева

Леонід Іванович Глібов або Глібів – український письменник, поет, байкар, видавець. громадський діяч.

Народився митець у селі Веселий Поділ (Полтавщина) 5 березня 1827-го.  Батько –  Іван Назарович Глібов – управитель маєтків поміщиків Родзянків у селі  Великий Поділ, згодом –  у селі Горби.  Мати – Орина Глібова.  Дружини – Параскева Бородонос ( у шлюбі  1852-1867),  Параскева Баранова (у шлюбі  1868-1893). 

Початкову освіту  здобув  вдома. 1840-го навчався в гімназії (Полтава). 1847-го через хворобу  перервав навчання і повернувся додому. Згодом спробував вступити на медичний ф-т Київського ун-ту. Не вдалося.

Перша збірочка – російською

 Граючись в обійсті маєтку, хлопчина бачив жорстоке ставлення поміщиків до своїх кріпаків. Він зненавидів насилля й деспотизм над знедоленими людьми. Чи не тому першим дитячим твором стала сатира на місцевого поміщика  російською мовою  вірш “Сон”(1841).

А вже 1847-го у Полтаві вийшла перша збірочка – “Стихотворения  Леонида Глебова”. За неї  ледь не потрапив у карцер. Причина –  не отримав дозволу на друк від інспектора гімназії.

Улітку 1848-го на теренах Хорольщини познайомився з українським письменником, фольклористом, істориком, мовознавцем – Олександром Чужбинським.

Тоді ж  молодий поет, вражений прочитаним  “Кобзарем” та “Приказками” Тараса Шевченка та Євгена Гребінки, почав писати рідною українською мовою. Невдовзі виходять байки – “Вовк і Кіт”,  “Лебідь”,  “Щука і рак”, “Зозуля і Півень” (опубліковані – 1853).

1849-го – студент Ніжинського ліцею князя Безбородька (утворений на базі гімназії вищих наук). З часом байки Леоніда Глібова здобули визнання з боку ліцеїстів та окремих викладачів. Скажімо, професор Михайло Тулов вважав, що байки Леоніда Глібова… “самостійна й дуже цінна праця і є великим внеском у літературу”. Упродовж 1853-1861 рр. публікувався в” Черниговских губернских ведомостях”. Закінчив навчання у ліцеї Леонід Глібов уже одруженим чоловіком і відомим байкарем.

Леонід Глібов – учитель  історії та географії

Раптова кончина батька, а відтак і матері змусили його знову перервати навчання.

1855-го його скерували на вчительську працю – викладав історію та географію (село Чорний Острів –  Поділля).

Через три роки прибув до Чернігова (викладач географії). Учні завжди уважно його слухали. Вчитель ніколи не ставив їм поганих оцінок.

У Чернігові поєднував викладацьку роботу із культурно-просвітньою діяльністю, створював недільні школи, гуртки інтелігенції, проводив літературні вечори (щочетверга) та вистави, писав сатиричні  п’єси – “До мирового”,  “Хуторяночка”.

Чому спалили збірку “Байки Леоніда Глібова”

У Чернігові познайомився із землевольцем Іваном Андрущенком. Він поширював заборонені в Росії журнали “Колокол” і “Полярную звезду”.

Із 1861-го Леонід Глібов видає газету  “Черниговский листок” (працює одночасно редактором,  автором і коректором).

1863-го Валуєвський циркуляр забороняє вихід газети українською мовою… Тоді ж вийшла збірка “Байки Леоніда Глібова”. На жаль, наказом попечителя Київського округу 500 примірників спалили на книжковому складі як “вредное издание, которое не должно иметь место в народном училище”.

Відтоді знаменитий український байкар 15 років мав статус безробітного.

Остання праця байкаря

Захворіла донька – Ліда, байкар втратив зір, через два роки померла дружина. 1867-го отримав посаду завідувача  Чернігівською друкарнею – тут і працював до кінця життя. Писав мало, здебільшого підписувався “Непостійний сотрудник”, “Капітан Ботвиван”. 

Заповіт байкаря молоді

На початку 1893-го перестав виходити на вулицю з дому, писав під лінійку з лупою.

24 жовтня 1893-го (за тиждень до смерті) продиктував свою останню байку: “Огонь і Гай” – своєрідний заповіт молоді: “Молодіж  любая, надія  наша “квіти!” Пригадуйте частіш ви баєчку мою;  Цурайтеся брехні і бійтеся дружити З таким приятелем, як той Огонь в Гаю”. 

Іван Франко про Леоніда Глібова

10 листопада 1893-го український байкар похований в Чернігові  поблизу Троїцького монастиря. Іван Франко назвав Леоніда Глібова поряд із Євгеном Гребінкою найкращим баснописцем, а його ліричні вірші – перлинами української лірики.

2017-го на державному рівні в Україні відзначали пам’ятну дату 190 років з дня народження Леоніда Глібова.

Леонід Глібов у Львові

На згадку про батька взяв собі псевдонім Дідусь Кенир – під ним публікував у львівському дитячому журналі “Дзвінок” вірші для дітвори.

На мапі Львова значиться вулиця Леоніда Глібова.

Вона проходила між приватними садами з городами на схилах Калічої гори під час т. зв. глобального впорядкування  Львова на початку “ери” місцевого самоврядування.

Остаточно вулиця Леоніда Глібова  у Львові носить ймення з 1945-го.

Підготував Степан Беца

Читайте також: чому після вечорниць до хати приносили солому