Мобілізований виграв суд у в/ч, командир якої проігнорив рапорт на звільнення
Львів’янин Євген Г., якого мобілізували ще у 2024 році, звернувся до командира військової частини з рапортом про звільнення з огляду на те, що на його утриманні є батько з інвалідністю.
Командир частини проігнорував рапорт військовослужбовця. Суд визнав протиправною бездіяльність військової частини, яка ігнорувала рапорт військового на звільнення. Чоловік хотів звільнитись зі служби для догляду за батьком з інвалідністю. Суддя підтвердила, що у позивача справді є підстави для звільнення та зобов’язала військову частину повторно розглянути документи.
У рішенні Львівського окружного адмінсуду, яке оприлюднили у судовому реєстрі у січні 2025 року, вказано, що до суду звернувся мобілізований львів’янин Євген Г., який розповів, що у військовій частині не розглянули по суті його рапорт на звільнення. Підставою для звільнення позивач вказав – догляд за батьком із першою групою інвалідності.
Представник військової частини подав до суду відзив на позовну заяву, у якому виступив проти задоволення позову та заявив, що позивач не долучив «жодних належних доказів відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати догляд за батьком».
Цю справу розглядала суддя Ірена Гулкевич, яка дослідила усі матеріали та аргументи сторін.
Суддя встановила, що у вересні 2024 року Євген Г. подав рапорт на звільнення з військової служби за сімейними обставинами, до якого долучив низку документів, зокрема про наявність у батька першої групи інвалідності. Представник військової частини не прийняв жодного рішення після отримання документів військового.
«Відповідач не задовольнив рапорт, оскільки вважає, що позивач не довів підстави для звільнення, а саме факту відсутності інших осіб, що можуть здійснити догляд за батьком . Такі підстави для обґрунтування причин залишення рапорту позивача без реалізації, суд вважає помилковими і необґрунтованими, позаяк позивач звертався з рапортом щодо його звільнення з військової служби на підставі пп. г п.2 ч.4 статті 26 Закону №2232-XII через сімейні обставини у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворим батьком інвалідом І групи, а тому доведення відсутності інших осіб, що можуть здійснити догляд, не є обов’язком позивача», – вказано у рішенні суду.
Суддя наголосила, що, отримавши рапорт військового, відповідач мав його розглянути та повідомити про прийняте рішення. Однак цього представник військової частини не зробив. Бездіяльність військової частини визнали протиправною та зобов’язали повторно розглянути рапорт із врахуванням висновків суду.
Рішення ще можна оскаржити
