У Львові просять зберегти історичну ковану браму у центрі міста
Відомий львівський історик і шанувальник Львова Микола Бандрівський у своєму дописі у Фейсбук звернув увагу на вартісну історичну браму у центрі Львова, якому чомусь місцева влада не намагається зберегти, відреставрувати, а лише споглядає і розраховує на мешканців старого будинку, які б повинні, на думку чиновників, взятися за збереження цієї вельми цінної брами.
Перед вами світлина кованої брами, якій близько 120 років. Стоїть та брама в будинку на вулиці Татарській поруч з “Форумом” і неподалік Свято-Онуфрієвського монастиря. Та брама пережила Першу і Другу Світові війни, а також російську, польську і радянську окупації. Це фото виставлене на сторінці Кракідали.
От зараз, ви, мабуть, одні з останніх, хто бачить її “вживу”, бо як не сьогодні, то завтра та брама… зникне. І зникне назавжди, бо її заберуть не на реставрацію, а банально продадуть.
І це будуть зовсім не якісь бариги, які темної ночі у фуфайках тягтимуть ту браму на своїх плечах, щоби на ранок здати на металобрухт. А будуть це респектабельні (з виду) особи, які на “випадковому зникненні” таких-от брам у нашому місті, побудували собі бізнес не виходячи із власного кабінету. При цьому я не маю певності чи не є вони “в долі” з відповідними працівниками з нашої Ратуші.
Мені б подібна думка ніколи і в голову не прийшла, але останнім часом чим раз частіше наштовхуюся на порожні під’їзди без отаких-от кованих і чудових старовинних брам при вході. І, ці зниклі брами взяли не на реставрацію (в таких випадках управлінці від Садового трублять на всіх-усюдах, що вони ту, чи іншу браму, реставрують).
Сьогодні, таку браму як на цьому фото, можна продати від 3 до 5 тисяч євро, а якщо виставити на аукціон, то ціна зросте у кільканадцять разів.
Ви мені зараз скажете, що у Львові таке неможливо і тихої темної ночі ніхто ту браму не поцупить..? Знаєте, я б не був у цьому аж настільки впевненим. Тому, не обнадіюйте себе, бо ви не знаєте тих хитромудрих ділків від влади, в яких усі ті брами скурпульозно перераховані і їх (ті брами) спеціально доводять до такого плачевного стану (це як зі старовинними кам’яницями у Львові: спершу їх доводять до гостроаварійного стану, а потім за безцінь спродують знайомому інвестору, імітуючи якісь торги).
І, той знайомий владі інвестор (часом, “дуже близько знайомий”), вже не мусить вкладатися у реставрацію багатовікової кам’яниці, а всіма правдами-неправдами її розбирає, сплачуючи сміховинний штраф, а далі має вже справу лише із “вільною” земельною ділянкою в центрі Львова.
Щось подібне діється і з тими кованими старовинними брамами у нашому місті. І усім нам то байдуже, бо ми так звикли, бо нас так привчили вважати, що то – “нічиє” і тому ми байдуже проходимо повз…
