Гарантією безпеки може стати тільки НАТО, або Чому Україна не хоче наступити на “Будапештські граблі”
Чергова зустріч Ради Україна-НАТО відбудеться сьогодні, 3 грудня, коли в Брюсселі відбудеться засідання на рівні міністрів закордонних справ Альянсу.
Українській міністр закордонних справ Андрій Сибіга ймовірно перед тим зустрінеться з новим генсеком Альянсу Марком Рютте, який замінив нещодавно Єнса Столтенберга.
Рада Україна-НАТО є форумом для консультацій між членами Альянсу і Україною з питань безпеки, що становлять спільний інтерес, зокрема щодо загарбницької війни Росії. Її створили за підсумками саміту Альянсу у Вільнюсі у липні 2023 року.
Видання “Європейська правда” оприлюднило документ МЗС України, яке міністерство оприлюднило напередодні зустрічі. У ньому йдеться про офіційну позицію щодо можливих гарантій безпеки, які можуть розглядатися як інструмент стримування від агресії РФ.
У заяві МЗС України підкреслюється, що вона зроблена “з нагоди 30-річчя підписання Будапештського меморандуму”.
Документ оприлюднений за два дні до згаданої дати (яка настане 5 грудня), і вибір дня публікації не є випадковим – за даними джерел “ЄвроПравди”, міністр Андрій Сибіга має намір представити цю позицію вже на зустрічі увечері 3-го грудня.
Розлога заява МЗС України, що оформлена як політичний позиційний документ, починається зі згадок про очікування від так званого “Будапештського меморандуму”, що його підписали у 1994 році у межах домовленості про відмову України від ядерного арсеналу.
“Меморандум мав стати значним етапом у зміцненні глобального ядерного роззброєння та слугувати прикладом для інших держав у відмові від ядерної зброї… Однак він не зміг запобігти агресії Російської Федерації як держави, що володіє ядерною зброєю, проти України як держави, яка від свого ядерного арсеналу відмовилася”, – нагадує Київ.
МЗС називає Будапештський меморандум “памʼятником недалекоглядності в ухваленні стратегічних безпекових рішень” і наголошує на тому, що “розбудова європейської архітектури безпеки за рахунок інтересів України, а не з їх урахуванням, приречена на провал”.
Основною частиною заяви є політична декларація про те, які гарантії є потенційно прийнятними для України.
“Ми переконані, що єдиною реальною гарантією безпеки для України, а також стримуючим фактором для подальшої агресії Росії проти України та інших держав, є лише повноправне членство України в НАТО”, – йдеться у заяві. При цьому документ наголошує, що Україна наперед відмовляється від форматів, альтернативних до членства.
“Маючи за плечима гіркий досвід Будапештського меморандуму, ми не пристанемо на жодні альтернативи, сурогати чи замінники повноправного членства України в НАТО”, – наголошує МЗС.
Варто підкреслити, що в усіх безпекових угодах з іншими державами, що були підписані Україною протягом 2024 року, акцентується, що вони не є замінниками членства в НАТО, тож вони не підпадають під це визначення.
Зовнішньополітичне відомство звертається до “США та Великої Британії, які підписали Будапештський меморандум, до Франції та Китаю, які до нього приєдналися, до всіх держав-учасниць Договору про нерозповсюдження ядерної зброї”, із закликом політично підтримати запрошення України до НАТО вже зараз, що стане “дієвою протидією російському шантажу”.
МЗС також нагадує, що йдеться не лише про українську і не лише про європейську безпеку, оскільки напад на Україну всупереч домовленостей 1994 року “підірвав довіру до самої ідеї ядерного роззброєння” і пожвавив “активні спроби різних країн від Індо-Тихоокеанського регіону та Близького Сходу до євроатлантичного простору створити чи розширити наявні ядерні арсенали”.
На жаль, генсек НАТО Марк Рюттє зі свого боку напередодні зустрічі заявив, що питання членства України є другорядним, — Financial Times.
«Наразі найголовніше — переконатися, що кожного разу, коли Зеленський вирішить розпочати мирні переговори, він зможе зробити це з позиції сили. Для мене це зараз пріоритет номер один», — сказав Марк Рютте.
Він додав, що союзники обговорюють можливість запрошення України, але зараз важливіше підтримати її у війні.
Німецька схема вступу у НАТО
Читайте також: чи зможуть вдарити по новій базі НАТО у Польщі російські окупанти
