Як критичний статус сприяє детінізації економіки
8 жовтня цього року в ЗМІ з’явилась інформація про те, що Кабінет Міністрів України вирішив тимчасово зупинити процедуру бронювання від мобілізації і визначення критично важливих підприємств, щоб провести аудит раніше ухвалених рішень.
Надалі було оприлюднено витяг з протоколу №103 засідання Кабінету Міністрів України від 08.10.2024, згідно з яким Мінекономіки разом з Міноборони, іншими зацікавленими органами мають підготувати та внести для розгляду на засіданні Уряду проєкт рішення Кабінету Міністрів. У цьому проєкті мають передбачити, зокрема:
- порядок перевірки обґрунтованості прийнятих центральними органами виконавчої влади, іншими державними органами, обласними, Київською міською держадміністраціями (військовими адміністраціями) рішень про визначення підприємств, установ, організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період з метою бронювання військовозобов’язаних, а також перегляду таких рішень;
- анулювання військовозобов’язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації у разі виявлення фактів необґрунтованого бронювання;
- зупинення до 15 листопада 2024 р. дії положень Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
У зв’язку з цим визначення критичності та подальше бронювання військовозобов’язаних було зупинене, поки що до 15 листопада.
Голова Львівської ОВА Максим Козицький спробував провести паралелі між визначенням статусу критичності бізнесу та збільшенням офіційних зарплат, а відтак надходжень до бюджету.
“З подивом вчора прочитав в медіа звернення бізнес-асоціацій про відновлення бронювання на рівні міністерств. Згідно з їхньою думкою, до спекуляцій у визначенні підприємств критично важливими вдавалися насамперед місцеві адміністрації. Цікаво дізнатись, що це за дані, та чим обґрунтовані висновки без проведеного аудиту !
Але давайте поговоримо, що ми маємо на даний момент.
Постанова КМУ №76 від 27.01.2023 визначає механізм бронювання під час воєнного стану військовозобов’язаних, які працюють або проходять службу:
- в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування;
- на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період;
- на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
- у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, відповідно до укладених міжнародних договорів України;
- в операторах протимінної діяльності, які проводять розмінування (гуманітарне розмінування) відповідно до законодавства (далі – оператори протимінної діяльності).
Саме в значній кількості підприємств, установ, організацій, які отримали статус критичності, Уряд вбачає проблематику в питанні для забезпечення мобілізації.
Проте, статус критичності надається центральними органами виконавчої влади та обласними військовими адміністраціями не на власний розсуд, а виключно у випадку відповідності необхідній кількості критеріїв. Ці критерії Кабінет Міністрів визначив у вищезгаданій Постанові. Крім цього, Уряд визначив і документи, які повинен подати суб’єкт для обґрунтування для підтвердження того чи іншого критерію.
Також варто зазначити, що лише 22 жовтня 2024 року Уряд передбачив юридичну можливість проводити перевірки та анульовувати статус критичності підприємств за ініціативи органу, що прийняв рішення про критичність. Водночас змін в самі критерії Уряд не вніс.
Однак, без внесення змін у критерії визначення критичності підприємств, установ чи організацій, жодний аудит не забезпечить справедливого рішення про критичність та баланс між економікою і мобілізацією.
Чому так ?
Для прикладу, згідно з постановою №76, підприємства, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, перевізники на автобусних маршрутах загального користування, а також перевізники міського електричного транспорту повинні відповідати двом критеріям. Одним з них може бути відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, ще одним — розмір середньої заробітної плати не менший, ніж розмір середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (для Львівської області – це 13508 грн). В такій ситуації навіть підприємство із двома працівниками із заробітною платою 14000 грн має право отримати статус критичності.
Ще один приклад: лише двох критеріїв вистачає для підприємств, установ, організацій, які забезпечують надання послуг і виконання робіт з експлуатації та комплексного обслуговування майна органів державної влади. Проте, нормативного визначення «експлуатації та комплексного обслуговування майна» – немає. Тож виникає питання: що під це підпадає ?! Можливо документом, що підтверджує це, буде угода на обслуговування генератора районної адміністрації із сумою договору на 1000 грн, а може — обслуговування обладнання АЕС.