Чому київська Анна Ярославна стала королевою Франції
Anne de Kieu Reine de France
19 травня 1051-го 27-річна донька руського князя Ярослава (Мудрого) та шведської принцеси Індігерди-Ірини Анна Ярославна вийшла заміж за 43-річного короля Франції Генріха I.
Церемонія шлюбу відбулася у Реймському соборі. Там її охрестили вдруге під ім’ям королеви Агнеси.
Попередня дружина Генріха – Матильда померла 1044-го бездітною. Старшого віку, за середньовічними мірками, король квапно шукав собі жінку. Практично всі рівні йому за статусом західноєвропейські монархи були його родичами.
Відомо, що Папа заборонив католицьким королям укладати шлюби між родичами до сьомого коліна.
Тож не дивно, що Генріх звернув увагу на потужну тоді Київську державу. До нього дійшла звістка про принади принцеси, яка гідна володіти серцем великого монарха, а саме Анна, донька Георгія (хрестильне ім’я Ярослава), короля Руси, – писав французький історик XVII ст. Франсуа Ед Мезере.
Анна Ярославна
Анна народилася близько між 1025-1036 рр. у княжій сім’ї Ярослава та його дружини Індігерди-Ірини iведської. Була молодшою з трьох доньок. Походила з родини Рюриковичів.
Дитинство минало у княжому дворі поруч із Софійським собором. Вивчала історію, співи, етикет. Розмовляла кількома мовами, була грамотною, малювала, грала на музичних інструментах. Навіть перекладала рукописи з величезної бібліотеки свого батька. Життя-буття минало у бенкетах та полюваннях.
При дворі часто відбувалися музичні й поетичні вечори. Мала блискуче золотаве волосся, за переказами. Сучасники відзначали її освіченість. Дуже вродлива, струнка, середнього росту, непокірна і владна. Згодом її назвуть Руда Агнес.
Тим часом у Франції овдовілий король ослабленої міжусобними війнами країни шукає дружину, щоб забезпечити себе спадкоємцем й зміцнити своє політичне та військове становище. Його погляд схилився на Київ. Київська держава у той час була однією з наймогутніших країн Європи.
Сватання Анни
1044-го французьке посольство прибуває до Києва просити руки Анни. Ярослав відмовив… Чому? На той час він мав аналогічну пропозицію від іншого короля. Минуло чотири роки.Французи знову повертаються до Києва, тепер уже на чолі з католицьким єпископом сватати принцесу Анну. Цього разу Ярослав погоджується, і його улюблена донька вирушає у двомісячну мандрівку через Краків, Прагу і Ренесбург у Францію.
Анна присягається на слов’янському Св. Письмі
19 травня1051-го наречена прибуває в Реймс, де мало відбутися вінчання і принесення присяги на вірність Франції.
Перед церемонією вона відмовилася принести клятву на латинській Біблії. Натомість зробила це на слов’янському Св. Письмі, яке привезла зі собою з Києва. Воно згодом отримало ймення Реймське Євангеліє. З того часу всі королі Франції перед вступом на посаду короля на ньому даватимуть клятву на вірність країні.
Анна навчила французький двір читати, писати, митися і… не їсти руками
До наших днів зберігся шлюбний документ, на якому Анна Ярославна поставила підпис, а її наречений … хрестик. Король і все його оточення були неграмотні. Для них достатньо було володіти зброєю, вміти полювати і грати… в шахи.
Саме Анна навчила французький двір читати і писати. Вона ж привезла зі собою столове приладдя і змусила двір ними користуватися. Дивина – французи не милися. Анні належить ініціатива запровадження купання у лазнях.
Родина Анни
Упродовж дев’яти років одруження королева народила чотирьох дітей Серед них – синів Філіпа, Робера, Гуго та доньку Едігну. Філіп стане королем Філіпом Першим, Робер помре у підлітковому віці, а Едігна віднесена Церквою до святих.
Суспільно-політична діяльність королеви Агнес
Королева бере активну участь у політичному житті своєї нової країни – підписує державні документи, заслуховує послів, листується з Папою Миколою Другим (1058-1061), будує храми, монастирі. 1060-го вона заснувала абатство Св. Венсана, звела капличку на його теренах, поруч з якою виросла церква.
У Франції донині свято бережуть статуї Анни в Санлісі та в абатстві Св. Венсана.
Санліс процвітав до 14 століття. Торгівля, ремісництво і виноградарство приносили прибуток. Із Санлісу Анна, як дружина покійного короля, і мати неповнолітнього сина, котрий не міг зайняти престол, правила Францією. Тут прожила життя, виховала трьох синів:Філіпа, Робера та Гуго, тут творила історію, плекала релігію. У 1060 році королева Анна заснувала абатство святого Венсана, монастир святого Вікентія.
Майже століття церква не діяла як храм, перебуваючи у приватній власності. Але французька громада Санліса не переставала молитись біля могили Анни Ярославни.
Цікаві факти з життя королеви Анни
- Урочиста коронація Філіпа I, сина Анни, відбулася у 1066 році, коли йому виповнилось чотирнадцять. Згодом Філіп І одружився з Бертою Фрайзінгенською і Франція отримала нову першу даму. Анна залишила державні справи.
- Востаннє ім’я Анни Ярославни засвідчене на документі 1075 року. Що сталося з нею потім невідомо. Наприкінці XVII ст. вчений абат Менетріє знайшов могилу Анни в церкві Вільєрського абатства, поблизу міста Етамп у Франції. Латинський напис на гробниці мовить: «Hic jacet Domina Agnes uxor quondam Henrici Regis, Eorum per miſericordiam Dei requiſcant in pace» (тут лежить пані Анна, вдова короля Генріха).
В історії Франції київська княжна Анна назавжди залишиться як прабабця майже 30 французьких королів! Наявність українських генів у крові французьких королів прослідковується до 1848 року.
Окрім синів у Анна Ярославни була донька, Едгіна. Втікши з дому, вона шукала рідну землю – Київську Русь а ще понад усе хотіла здійснити паломництво на Святу Землю. Дорогою Едгіні наснився сон, що вона залишиться там, де одночасно задзвонить дзвін і закричить півень. Це сталося у с. Пух, неподалік Мюнхена. Там, у дуплі старої липи, дівчина прожила як черниця понад 30 років. За це канонізована як блаженна римо-католицької та греко-католицької церков.
Підготував Степан Беца
Читайте також: ким була княжна Констанція