Чи може “Патерик” претендувати на статус “золотої” книги
Академік Михайло Грушевський на це питання відповів ствердно.
Він, зокрема, наважився поставити серед читацького загалу, поруч Тарасового “Кобзаря” не “Слово о полку Ігоревім”, не “Закон і благодать” русича митрополита Іларіона, не ”Літопис”, а ”Патерик”
Саме “Патерик” став вічно відновлюваним, поширюваним, а з початком нашого книгодрукування – неустанно передрукованим твором старого нашого письменства…
Етимологія слова патерик
Слово “патер” – отець стосується подвижників у християнстві, зокрема аскетів-відлюдників. Вони своїм життям виражали суперечливість між ідеалами християнства і узвичаєним побутом світу земного.Чернець-відлюдник став народним героєм у суспільстві.
До наших днів Києво-Печерський Патерик (1931) (-Київ, 1991 – 280с.) дійшов у репринтному виданні під редакцією професора Дмитра Абрагамовича.
Патерик склали ченці Печерського монастиря в період його розквіту, напередодні руйнування Русі татарськими ордами.
Тут маємо цікаві оповіді про життя-буття відомих членів монастирських громад, наслідуючи готові східні зразки патериків окремі житія, у перекладах з грецької.
Термін “патерик” утвердився в грецькому словосполученні “патерика бібліа” – “книга отців”.
До речі, “Патерик”став лебединою піснею Комісії українського письменства ВУАН (академік Володимир Перетц). Підготував Патерик до видання професор Дмитро Абрамович – найавторитетніший знавець древньої літературної спадщини на основі першого списку 1462-го року.
Добровільно зреклися світу земного, аби досягнути “світу небесного”
Тодішній монастир-братство об’єднаних релігійною ідеологією самітників, які зреклися “світу земного” – в Україні XII-XIII ст..став уже чималою господарчою організацією, без перебільшення, складне підприємство. Воно виникло на грунті розвитку нових торговельних відносин і неминуче вимагало підмоги державної влади. Адже отцям духовним не раз загрожували розрухи поміж їхніх слухняних дітей. До того ж монастир став водночас осередком, що поширює та зміцнює ідеологію монархії, підтримуючи владу князів й отримуючи за це підмогу.
Задля блаженства у Царстві Небесному ченці відмовляються від земних радощів, змагаються з грішною плоттю – дотримуються посту, позбавляють себе сну, б’ють поклони, терплять холод і спеку, носять на тілі важкі ланцюги, калічаться. Вони повсякчас заглиблені в молитву і в каяття, споглядання своєї недосконалості, прагнуть до самотності, дають обітницю цілковитого мовчання. Смерть вони сприймають з радістю, як звільнення від тяжкого ярма, як воскресіння для нового життя.
Господь Бог щедро винагороджує подвижництво. Він наділяє ченців здатністю пророкувати майбутнє читати в серцях, творити чудеса, заступатися за грішників перед небесними силами. Служителі Бога зцілюють недужих, гасять пожежі, викликають дощ у засуху, оживляють мерців.
Найблагочесніші ще за життя спілкуються з Небом: їх відвідують ангели і святі, їм з’являється Богородиця, з ними розмовляє Господь.
По смерті їхні тіла зберігаються нетлінними і стають невичерпним джерелом нових чудес.
Печерські подвижники – храбрі Божі, витязі духу, посередники між людьми і Богом, світильники, які опромінюють земну “юдоль” немеркнучим сяйвом своїх доброчинностей.
Джерело руської духовної культури та цінний побутовий пам’ятник
Патерик – збірка оповідань про початок Печерського монастиря та його перших насельників має незмінну популярність серед науковців та читачів.
Тут можна прочитати про нашу древню фольклористику, народну фантастику, взаємини поміж монастирем, людністю та владою, господарчу діяльність, його торгівлю, народні вірування, вплив на них книжної традиції, а саме за посередництва Патерика.
Маємо і першу конкуренцію між лікарем Агапітом, міським, можливо, князівським лікарем, вірменином. Чимало йдеться про народну демонологію, усні легенди, перекази…
Про бісівські сили у житті людини
При цьому біс має вигляд не лише злої сили, а, навпаки, часто буває корисним знаряддям у руках досвідченого аскета – ченця.
Звісно, якщо він вміє з ним поводитися. Скажімо, біси знущаються з простацького ченця Ісакія, примушують його танцювати упродовж всієї доби, викликають незгоди та чвари в монастирі; біс у вигляді ляха, в короткому одязі, кидаючи липучі квіти, відвертає від церковної відправи й робить сонливими ченців; біси з’являються у хліві, пекарні , намагаючись наробити шкоди; вони обдурюють Ісакія, з’явившись у постаті Христа та янголів; біси приходять до Теодосія, удаючи з себе його брата…
Саме Теодосій примушує працювати бісів в пекарні, повертати жорна, таскати деревину, маючи для монастиря користь від запеклих ворогів…
Нам би використати той досвід ченця і залучити рашистів до відбудови нашої, зруйнованої ними, інфраструктури краю…
”Золото” у практику сучасного священства
Композитор, диригент, академік Микола Колесса (прожив 102 роки):
“… моя родина кожної неділі йдуть до церкви. Захоплені високим рівнем проповідей священиків. І дуже часто переповідають мені їхній зміст”.
Звісно, для цього слід чимало працювати. Виголосити проповідь за менше аніж 10 хвилин – мистецтво. А щоби це стало узвичаєним правилом для нинішніх священиків – треба бути високодуховною людиною, добрим пропагатором і оратором одночасно.
І тут знадобиться Києво-Печерський Патерик.
Він має 38 Слів-Повчань знаменитих ченців КПЛ – серед них – Антонія та Теодосія, Никона, Йоанна та Сергія, Нифонта, Симона, Євстратія, Полікарпа, та інших ченців і черниць.
Гуманна і доброчинна книга
Іван Франко: ”…Історик літератури, – писав письменник, – не може не піднести живості і драматизму деяких оповідань того щирого братолюбства і співчуття до всякого людського горя, яким надихане тут кожне слово. З сього погляду Патерик і досі не перестав бути книгою гуманною і доброчинною…”.
Підготував Степан Беца
Читайте також: де шукати львівські стародруки
