Як розпочинався кривавий вересень 1939-го
Відомий пакт Молотова і Ріббентропа (між Радянським Союзом і Німеччиною) призвів до того, що цього дня, 17 вересня 1939-го, радянські танки на світанку вдерлися в Польщу, розпочавши окупацію цієї країни.
А до цього часу німецькі війська атакували Львів, який захищали польські війська.
Друга світова війна для Львова розпочалась 1 вересня 1939 року бомбардуваннями літаками Люфтваффе Головного вокзалу. 12 вересня створене для захоплення Львова воєнне моторизоване угруповання “Шернер” під командуванням Фредерика Шернера отримало наказ захопити Львів, і о 14:00 почався штурм міста. Попри сподівання нацистського командування на швидке здобуття Львова, місто тримало оборону майже десять днів під командуванням генерала Владислава Лянгнера. 17 вересня на територію Польщі входить Червона армія, і вже 22 вересня генерал Лянгнер змушений був підписати “Протокол про передачу Львова військам радянським”.
Близько другої ночі проти 17 вересня 1939 року посла Німеччини у Радянському Союзі Вернера фон Шуленбурга прийняв Йосиф Сталін. Запевнивши, що «Червона армія перейде радянський кордон о шостій ранку на усій ділянці від Полоцька до Кам’янця-Подільського», він зачитав ноту, підготовану для передачі польському послу в Москві, з якої за наполяганням Шуленбурга було вилучено три неприйнятні для Німеччини тези.
О третій ночі зміст ноти був доведений до відома терміново викликаному до Кремля послу Вацлаву Гжибовську, якому заступник наркома закордонних справ Володимир Потьомкін повідомив, що «внутрішня неспроможність Польської держави» спонукає СРСР «взяти під свій захист життя і майно населення Західної України та Західної Білорусії». Вказавши на несумісність аргументації «із законами цивілізованих націй» та хибність твердження, що «польський уряд розпався і не проявляє ознак життя», Гжибовський прийняти ноту відмовився, і вона була надіслана до польського посольства ранковою поштою.
Тим часом о 5-й ранку шість радянських армій, чисельністю 620 тисяч чоловік, почали переходити польський кордон. На майже 800-кілометровому фронті їм протистояло 10 батальйонів, 3 дивізіона і один кавалерійський ескадрон у складі Корпусу охорони кордону, в тилу — 10 недоукомплектованих дивізій з числа переформатованих після боїв проти німців піхотних підрозділів і 15-тисячне львівське угрупування, загалом, разом із воєнізованими організаціями самооборони і жандармерією, — трохи більше 300 тисяч бійців. На озброєнні у поляків було 540 одиниць артилерії, 70 танків і біля 160 літаків проти 4960 одиниць артилерії, 4740 танків і 2600 літаків у супротивника.
До кінця дня війська Білоруського особливого військового округу на чолі з командармом 2-го рангу Михайлом Ковальовим зайняли Новогрудок і Барановичі, Київського під командою маршала Семена Тимошенка — Рівне, Чортків, Тернопіль і Коломию, заглибившись в середньому на 70-100 км. Польські аеродроми і залізничні станції виявились практично порожніми. «Супротивник неорганізовано відходить у західному напрямку, не намагаючись чинити опору», — йшлося того дня у радянському донесенні.
Увечері 17 вересня, закликавши співгромадян по радіо «зберігати твердість духу і мужність у боротьбі з бездушними варварами», з Косова (нині Івано-Франківська область України) через Кути «на територію одного з наших союзників» разом з урядом евакуювався президент Мосцицький, а у ніч проти 18 вересня, попередньо віддавши наказ військам «здійснити відхід в Румунію і Угорщину найкоротшими шляхами» і чинити опір радянським військам лише в разі спроби роззброєння частин, — верховний головнокомандувач Ридз-Смігли. До ранку біля 70 тисяч польськик військовслужбовців перейшло кордон з Румунією і Угорщиною, де вони були інтерновані, як і їх президент та головнокомандувач.
До вечора 18 вересня Червона армія зайняла Луцьк і Станіслав, наступного дня — Вільно, Ліда і Володимир-Волинський, 21 вересня — Калуш і румунсько-угорське покордоння, 22 вересня, після тривалих дипломатичних переговорів, які завершились наказом Гітлера про відведення німецьких військ далеко на захід згідно з пактом Молотва-Рібентропа лінії розмежування, — Гродно, Білосток, Брест, Борислав, Львів та Сарни, 24-го — Дрогобич, 26-го — Яворів, 27-го — Старий Самбір.
Пост про радянську окупацію Західної України розмістили у телеграмі Ірини Фаріон.
Разом із «совєтами», за домовленістю з Кремлем, Європу шматувала і нацистська Німеччина.
Так розпочалася Друга світова війна.
У радянській пропаганді цей період згадували не інакше, як «золотий вересень». Мовляв, «брати-росіяни визволяють українців з-під гніту польських панів».
Але насправді вересень був не золотим, а кривавим. На усіх захоплених територіях, у Львові, Тернополі, Івано-Франківську совєти влаштували страхітливий терор. Місцевих розстрілювали, відправляли до Сибіру та катували в тюрмах, перетворивши життя галичан на пекло.
Це доволі відоме фото – тіла змасакрованих українських дівчат в одній із львівських тюрем НКВД.
Змінюється все, тільки не звіряча суть рашизму.
