Кончина Ісуса Христа на хресті: що прискорило його смерть

Тут йдеться про спис сотника Лонгина. Це один із найдревніших артефактів християнського світу. Донині стверджують, хто є власником спису, той володіє світом.

Спис називають ще Списом Долі, Спис Лонгіна або Спис Господа. У написаному в VI столітті апокрифічному «Євангелії від Никодима» цього римського легіонера згадували під ім’ям Гая Кассія. Ще його ім’я зустрічається у творах грецького патріарха Германа (715 р.). В обох джерелах його неправильно іменують Лонгином – латинська форма грецького слова logche – «спис». Пізніше це слово приєднали до справжнього імені і вийшов Гай Кассій Лонгін.

За наказом прокуратора Іудеї Понтія Пілата, Гай Кассій упродовж двох років стежив за Ісусом Христом. Так солдат вимушено став спостерігачем, отримав свій спис у спадок. Згідно з «Євангелія від Никодима», його дід отримав зброю з рук Юлія Цезаря за хоробрість, проявлену під час Галльської війни.

Чи дійсно такий артефакт – єдиний у світі

Ні. Він має, принаймні, ще  три конкуренти. Перший –  зберігається у соборі Св. Петра у Ватикані. Інший – у палаці скарбів Відня. Нарешті, третій – у Кракові. Яким саме сотник Лонгин наніс смертельну рану Ісусові Христу сперечалися чимало дослідників: не лише істориків, але й представники різних конфесій.  І все ж останні досліди засвідчили, що всі три списи на Заході, є відповідною підробкою часів середньовіччя.

Спис Лонгина – подарунок небес

За переказом, спис виготовили із солідного  метеорита, що впав на грішну Землю, за наказом Фінееса- третього первосвященика Юдеї. Коли він закінчив земне життя, зброя почала своє мандри. Зокрема, вона була в руках Ісуса Навина, Ірода Великого, царя Саула, нарешті, знайшла своє місце в римсього центуріона Лонгина – безпосереднього учасника стрвти Ісуса Христа.

Хто такий центуріон Лонгин

Згідно з переказом, Лонгин – у минулому знаний воїн, але на час страти Ісуса Христа на Голгофі втратив зір. Саме він отримав наказ переконатися, що всі розіп’яті злодії та злочинці мертві. Він обходив конаючих на хрестах людей і проколював їм під ребра кінцем свого списа. Підійшовши до Ісуса Христа, він звичним рухом всунув Йому під ребра спис, а звідти хлюпнула –з-під  леза  кров потрапила сотнику в очі. Сталося чудо – сотник прозрів. “Коли ж сотник побачив, що сталося, то прославив Бога, кажучи:”Справді,  Чоловік цей був праведний” (Луки23:47).”Справді, Він був Божий син!” (Матвія 27:54). З того часу Лонгвин став християнином-проповідником і ніколи не розставався із списом, який омила кров Ісуса Христа.

Автор книги «Таємниця списи Лонгіна» Алек Маклеллан пише: «Це був римський спис, Хаста, з залізним наконечником на міцному дерев’яному держаку, довжина якого вдвічі перевищувала зріст воїна. Спис перейшов до батька Гая, який служив в армії Германіка, а потім до Гая ».

Вже тоді спис був дивом, оскільки за довгі роки не затупився і не заіржавів, а його власник жодного разу не був поранений в численних січах. Однак це була всього лише сімейна реліквія.

Що ж далі сталося із священним знаряддям

На жаль, донині це історична загадка. Таким же залишається доля його власника. Минуло понад триста років після трагічних подій на Голгофі. Знову світ сколихнули нові версії про місце перебування списа.

Мандрівка списа світом

Єгипет. Спис дивним чином очутився у Св. Маврикія. Потім доля його закинула до язичників Рима, варварів. Офіційно стверджують до сьомого століття він разом із  іншими реліквіями зберігався на Св. Землі. 614-го його захопили перси, спис помістили  у храм Св. Софії (Константинополь). Нарешті, Єрусалим (триста років). І ще раз Константинополь. Після четвертого походу (1254) хрестоносців спис очутився у французів, а згодом в Латинській Америці, Сірії, Туреччині, Кавказі…

Цікавою є ще одна історія списа

У 1912 році Гітлер заходить в музей Хофбург. Гітлер тиняється по музею, перебуваючи в депресії, його долають похмурі думки. Він виявляється в залі скарбів Габсбургів, де були виставлені священні знаки Римської імперії – корона Карла Великого, його меч, імператорська мантія, глобус хрестоносців і спис Лонгіна (він жеж “Спис долі”, “Святе спис”, “Спис сили”, “Спис влади “,” Спис Св. Маврикія “). І саме в цей момент, він чує легенду одного з гідів, що проводив екскурсію для гімназистів і розповідав про спис Долі. Історія свідчила: “З давніх часів існувала легенда про спис Лонгіна, що належавсотникові Гаю Касію. За переказами Гай Кассій командував римським загоном, який охороняв Голгофу, і завдав Ісуса списом “удар милосердя” в підребер’ї, ніж перервав його муки. Йосип Аримафейський зібрав кров Христа в чашу Грааля, зняв його тіло з хреста, обгорнув плащаницею і поклав у домовину. Під час страти Ісуса Гай Кассій увірував в нього як у “Сина Божого”, він став християнином і згодом був канонізований як святий під ім’ям Лонгін. Відразу ж після “удару милосердя” Спис знайшов свій священний статус, він став однією з найважливіших реліквій християнського світу “. Так само вважалося, що той, хто оголосить “Спис долі” своїм і відкриє його таємницю, візьме долю світу в свої руки для здійснення Добра або Зла.

Істина одна

У місті Ечміадзіні, що по-вірменськи означає «зійшов Єдинородний», тобто Христос, донині зберігається Спис Долі. Це, так би мовити, четверте місце, де зберігається Спис Долі.

Наконечник того самого списа зберігається в далекій Вірменії. Задля ознайомлення з ним необхідно мати дозвіл церковної влади країни. Востаннє його бачили звичайні туристи монастиря 1805-го.

Дуже хочеться вірити, що це останнє виглядає істиною… До речі, Вірменська Апостольська Церква (ВАЦ) вважає Св. Лонгина як своїм засновником. Спис зберігається у Св. Ечміадзині – історичному місці ВАЦ.

Підготував Степан Беца

Читайте також: де зберігається Чаша Грааля