Львівщина прощається з п’ятьма воїнами

Поділитись

У суботу, 7-го вересня, Львівщина прощається з п’ятьма воїнами.

Житель Золочева Василь Цибух служив у військовій частині А4941.

Був головним сержантом третього механізованого батальйону. Військовослужбовець помер 1 вересня від гіпертонічної хвороби під час служби на Покровському напрямку.

Йому було 50 років.

Олег Лутчин проживав у селі Верхній Лужок Стрілківської громади.

Проходив службу у військовій частині А0998. Обіймав посаду гранатометника другого мотопіхотного відділення.

Загинув 3 вересня поблизу населеного пункту Часів Яр, що на Донеччині. Воїну назавжди 44.

Віктор Павлюк (06.03.1973 – 24.08.2024) уродженець міста Сокаль, Львівської області.

 

Навчався Сокальській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2. Займався у Сокальській дитячо-юнацькій спортивній школі. Згодом навчання продовжив у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Червоноградський професійний гірничо-будівельний ліцей», який закінчив з червоним дипломом. Вищу освіту здобув у Луцькому індустріальному інституті (зараз – Луцький національний технічний університет».

Працював в інженерно-будівельній сфері у місті Львів.

З початком Антитерористичної операції допомагав сиротам та військовослужбовцям Збройних Сил України.

Під час повномасштабного російського вторгнення захищав державу у складі 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Донеччині та Курському напрямку.

У Віктора Павлюка залишились син, цивільна дружина та племінник.

Юрій Березюк (12.08.1992 – 03.09.2024) Львів’янин.

 

Навчався у Середній загальноосвітній школі №86. Згодом продовжив навчання у Фаховому коледжі інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка». Вищу освіту здобув у цьому ж університеті.

Працював регіональним менеджером західного регіону у Приватному акціонерному товаристві «Еліт Декор».

Проходив строкову військову службу в складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. За словами близьких, «Юрій був дуже хорошим батьком, любив рибалку та їзду на мотоциклі».

В перші дні повномасштабного російського вторгнення добровільно став на захист держави до лав ⁠Західного територіального управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України.

В Юрія Березюка залишились дружина, син, донька, батьки, брат, дві бабусі, теща, тесть, швагро та кум з сім’єю.

Степан Леськів проживав у селі Заріччя Мостиської громади.

Під час повномасштабної війни служив у військовій частині А4943 на посаді сапера інженерно-саперного відділення.

Загинув 2 вересня неподалік населеного пункта Роботине Запорізької області. Захисникові назавжди 39.

Вічна пам’ять усім героям!