Львівщина прощається з вісьмома Героями
Сьогодні, 5-го вересня, Львівщина прощається із захисниками та захисницею, які обороняли Україну від російських окупантів.
Житель Дрогобича Микола Ільницький був мобілізований 12 травня цього року.
Воював у складі 95-ї бригади Збройних сил України. Загинув 1 вересня у Курській області.
Уродженець Бібрки Володимир Козакевич був стрільцем-снайпером аеромобільного відділення військової частини А0281.
Загинув у Курській області.
Житель міста Жидачів Стрийського району Тарас Семенюк був навідником у складі 63-ої окремої механізованої бригади.
Загинув 8 січня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Діброва Сєверодонецького району Луганської області.
Воїну було 44 роки.
Олег Штогрин родом із Стрия.
25 лютого 2022 року добровольцем подався на захист Батьківщини. Був солдатом Національної гвардії України.
Загинув 30 серпня 2024 року внаслідок ворожого артилерійського обстрілу в Торецьку на Донеччині.
Руслан Савич уродженець селища Підкамінь Золочівського району. Був солдатом, стрільцем-зенітником.
Загинув 30 серпня 2024р від отриманих поранень. Захиснику був 51 рік.
Уродженка села Борок Сокальської громади Марія Дихтяр «Пантера» була капітаном медичної служби 63 батальйону 103-ї окремої бригади Сил територіальної оборони.
Вона – одна з перших жінок-добровольців, які наважилися усе залишити в мирному житті і піти служити заради порятунку захисників України на Донеччині.
Впродовж трьох років служила начальницею медичної служби у 25 окремому мотопіхотному батальйоні «Київська Русь».
2 жовтня 2023 року Указом Президента за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Марію Дихтяр нагороджено орденом “За мужність” III ступеня.
Нагороду вручав особисто Президент.
Антон Долинський (03.06.1985 – 29.08.2024) львів’янин.
Упродовж 1991 – 1997 років проживав у Херсоні, згодом родина повернулась до Львова. Навчався у середній загальноосвітній школі №3. Вищу освіту здобув у Національному університеті «Львівська політехніка».
Працював на кафедрі екології та збалансованого природокористування Інституту сталого розвитку імені В’ячеслава Чорновола Національного університету «Львівська політехніка». За словами близьких, «визначальною рисою характеру Антона була велика правдива доброта».
З початком повномасштабного російського вторгнення вступив на захист України до лав 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені Митрополита Андрея Шептицького Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на території Донецької, Запорізької та Сумської областей. У серпні 2022 року нагороджений медаллю «Учасник бойових дій».
В Антона Долинського залишились батьки, наречена, сестра, брат та дядько з тіткою.
Володимир Грабовський (26.03.1988 – 19.05.2023) уродженець села Зіболки Львівської області.
Навчався у Зіболківському закладі загальної середньої освіти І-ІII ступенів Жовківської міської ради Львівського району Львівської області. Професійну освіту здобув у Вищому професійному училищі №20 міста Львова.
Строкову військову службу проходив у Центрі забезпечення навчального процесу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, після чого підписав контракт зі Збройними Силами України.
Після завершення військової служби проживав в рідному селі, де й працював. За словами близьких, Володимир захоплювався комп’ютерними технологіями, електронікою, любив працювати з деревом.
З початком повномасштабного російського вторгнення боронив державу у складі 7-го прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Проходив військову службу на Волині, згодом виконував бойові завдання на Донеччині та Луганщині.
У Володимира Грабовського залишились дружина, син, мати, брат, сестра та племінники.
Вічна пам’ять усі полеглим Героям…
