В Україні оцифровують культурну спадщину
Активісти громад з різних куточків України беруть участь у програмі діджиталізаціі культурної спадщини як Амбасадори Громад Hata Hub. Про це повідомила комунікаційниця проєкту.
Представники 8 територіальних громад з різних областей стали першими Амбасадорами Громад HATA Hub – платформи діджиталізації та промоції культурної спадщини України.
Платформа надає учасникам доступ до бази знань і ресурсів, що висвітлюють аспекти діджиталізації збереження культурної спадщини, новітні технології і no-code інструменти, а також забезпечує менторську підтримку для практичної реалізації проєктів.
Реагуючи на суспільну потребу збереження спадщини не лише у великих містах і обласних центрах, де переважно зосереджена відповідна експертиза, а й у менших
населених пунктах, у квітні 2024 року HATA Hub ініціювали пошук активістів культурних та креативних індустрій у територіальних громадах.
Першими Амбасадорами програми, готовими досліджувати тему цифрових технологій у сфері культури, поширювати знання у своїх спільнотах та ініціювати
власні проєкти на місцях, стали викладачі, працівники бібліотек, благодійних фондів і центрів культури, дозвілля, спорту та туризму.
«Із запуском цієї програми ми перевершили власні очікування. Ми сформували комʼюніті ентузіастів та активістів, спраглих до нових знань та змін. Вони не лише розуміють важливість поширення інформації про збереження матеріальної і нематеріальної спадщини своїх громад, але й активно прагнуть досліджувати їх і втілювати у життя власні ініціативи. Тож маємо за честь очолити цей непростий, але важливий і перспективний шлях!» – розповіла Катерина Вандич, менеджерка амбасадорів і менторів програми.
Наразі під егідою HATA Hub зібралися представники 8 територіальних осередків. У травні вони взяли участь у щорічному онлайн-ідеатоні з діджиталізації культурної спадщини Хататон 5.0: Спадщина. Стійкість. Інновації., презентувавши компетентному журі свої проєкти.
HATA Hub розробили інструментарій, який допоміг розширити бачення ситуації у кожній громаді, скласти списки памʼяток місцевого та національного значення, зрозуміти, які ініціативи цього напрямку вже існують. Ці кроки дозволили Амбасадорам Громад чіткіше окреслити власний вектор розвитку.
Що цікавого є у кожній громаді
Городенківська громада Івано-Франківської області є малою батьківщиною Леся Мартовича, одного з членів відомого літературного угрупування Покутська трійця. У громаді планують оцифрувати особисті речі письменника та оригінальні видання, бо наразі музей в с. Торговиця є єдиним місцем, де можна познайомитися з цими артефактами. Як формулює свою місію Амбасадорка Громади Аліна Мірошніченко: «Гугл ближче до нас, ніж музей. Тож ми повинні мати, що гуглити».
Вараська громада Рівненської області поміж двох десятків місцевих памʼяток привертає увагу вельми нетиповою для традиційних храмів Полісся архітектурою. Особливо вирізняється Свято-Миколаївська церква у селі Стара Рафалівка, яку і пропонується оцифрувати.
Червоноградська громада Львівської області має за мету створити 3D-візуалізацію Кристинопольського палацу Потоцьких, який потребує реставрації, а також відродити ремесленні традиції сокальської та чорнодимленої кераміки.
Мринська громада Чернігівської області планує зосередитись на QR-кодуванні інформації про дореволюційні навчальні заклади та культові споруди, створенні інтерактивного електронного каталогу з їхнім переліком, а також аудіогіду з описом.
Смідинська громада Волинської області, відома гурманам стародавніми рецептами приготування капусти, продовжує працювати з нематеріальною спадщиною, зокрема місцевою говіркою гуторкою та великодніми обрядами. Проєкт дуже самобутній, бо лише тутешні активісти здатні пояснити широкому загалу, що таке ричкє та калота, а також як треба «гріти мертвим ноги».
Мізоцька громада Рівненської області надзвичайно багата на матеріальні памʼятки: селища, городища, курганні могильники, ландшафтні та природні парки, урочища місцевого значення, об’єкти архітектури та культові будівлі різних періодів. І хоча останні роки тут кипить робота зі збереження спадщини, культурні дієвці стверждують, що у кожному населеному пункті громади лишаються обʼєкти та надбання, які ще потребують діджиталізації.
Баришівська громада Київської області пишається своїми талановитими землячками, чиї імена гідні стояти поруч з іменем знаменитої Марії Примаченко, і хотіла б познайомити світ з обличчями українського авангарду та модерну 1910-1930 років. Тож тут прагнуть створити музей творчості народних майстринь мистецької артілі села Веселинівка: Ганни Собачко-Шостак, Параски Власенко, Гликерії Цибульової.
Хмельницька громада Хмельницької області сфокусувалася на збереженні нематеріальної спадщини краю, а саме малодослідженої гастрокультури Проскурова (назва Хмельницького до 1954 р.), традиційного одягу і ремесел, народної виконавської майстерності та звичаїв.
Завдання, що їх ставлять перед собою Амбасадори Громад, доволі різноманітний, від оцифрування конкретних архітектурних памʼяток до створення комплексної стратегії промоції спадщини і розвитку туристичної інфраструктури. Проте, всі учасники мають спільну проблему – брак експертизи фахівців технологічного та креативного сектору: веб-розробників, дизайнерів, фотографів, smm-ників.
Вирішити цю задачу покликана освітня програма з лекцій і воркшопів, розроблена HATA Hub спеціально для Амбасадорів Громад. Заходи присвячені менеджерському плануванню проєктів, зокрема питанням бюджетування, популяризації культурної спадщини, створенню креативних рішень та стратегії для
залучення аудиторії, різним аспектам інтернет-маркетингу, а також пошуку та розвитку партнерств.
Платформа HATA Hub реалізується ГО Civic.Space в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з
міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст цього заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково
відображає погляди USAID або уряду США.
Читайте також: Ким була княжна Констанція
