В Україні бойові травми набагато складніші, ніж їх бачили іноземні лікарі
Українські лікарі за майже два з половиною роки повномасштабної війни отримали реальну практику лікування поранених бійців, що захищають українців від навали московитів.
Хірурги та травматологи щоразу набираються досвіду, коли намагаються врятувати наших воїнів і поставити їх на ноги після різних поранень і травм.
Про одного з таких лікарів йдеться у пості Першого медичного об’єднання у Фейсбуці.
«Якщо б мені хтось 10 років тому сказав, що ми зараз будемо виконувати такі операції, працювати з такими методами – я би не повірив!».
Він збирає по частинах “кістки” військових. Лагодить” їхні переломи, зв’язки, сухожилля, м’язи та суглоби. І тепер, разом з колегами, передає цей безцінний досвід лікування мінно-вибухових травм – іноземцям.
Знайомтесь! Сьогодні в рубриці «Довірся лікарю» – Микола Миколайович Будзінський, ортопед-травматолог Лікарні Святого Луки Першого медоб’єднання Львова. Лікарський стаж – 25 років.
Микола Миколайович із родини медиків. Його батько – ортопед-травматолог, а мати – лікарка функціональної діагностики. Тож майбутня професія сина була визначена фактично з самого малечку. І вже в 9-му класі він підпрацьовував санітаром у травмпункті. Згодом вступив до Львівського медуніверситету ім. Данила Галицького на «Лікувальну справу».
А ось ортопедію і травматологію обрав за свою спеціальність вже під час навчання в інтернатурі. Вирішив усе ж піти батьковим шляхом. І за чверть століття лікарської практики допоміг навіть не сотням, а мабуть що вже тисячам пацієнтів. Всіх – не злічити.
«Більшість пацієнтів я запам’ятовую за рентгенівськими знімками. От я роблю контрольний знімок і дійсно можу згадати, що це за пацієнт і що я йому зробив. У травматології, якщо ти погано щось зробив – ти цього не сховаєш ніяк. На рентгені обов’язково все буде видно», – каже Микола Будзінський. Та додає: не існує єдиного правильного методу лікування. Кожен випадок – унікальний. І до кожного пацієнта потрібен індивідуальний підхід.
З початком повномасштабного вторгнення у лікаря значно збільшився обсяг роботи. Тепер більшість його пацієнтів – військові з переломами різної складності. Микола Миколайович дуже тішиться, коли, завдяки його вмінням та зусиллям – захисник із важкою травмою повертається у ту форму, яку мав до поранення.
Ортопед-травматолог багато вчиться. Неодноразово був на стажуваннях за кордоном. За можливості і зараз старається відвідувати міжнародні конференції та з’їзди. І, якщо раніше він вчився в іноземців, то тепер вони – вчаться у Миколи Будзінського та його колег. Адже українські лікарі наразі мають найбільше досвіду у лікуванні мінно-вибухових травм.
«До нас як приїжджають лікарі з-за кордону, то кажуть, що тут в Україні бойові травми набагато складніші, ніж їм доводилось бачити до цього. І вони так само навчаються чогось в нас, змінюють свої підходи до лікування», – відзначає ортопед-травматолог.
Хобі лікаря: риболовля.
Читайте також: через спеку львів’яни почали частіше звертатися до лікарів
