Чому Львів має двох Небесних Покровителів ?
Наше місто Львів має саме двох Небесних Покровителів. Це справді так.
Ніби всі львів’яни знають про Св. Юрія (Георгія) – патрона воїнів, покровителя (імператорів, королів, князів), лицарства.
В українській традиції – Юрій патрон Руси, Київщини, Галичини, Волині, Білої Церкви, Львова, козацтва, Українського війська. Тож абсолютно не дивно, що собор Галицької митрополії УГКЦ до 1817 року при монастирі василіян мав ймення Св. Юра. Упродовж 1744-1772 років архітектор Бернард Меретин (його іменем названо вулицю у Львові) і скульптор Іван (Георгій) Пінзель звели собор.
Ймення Св. Юра УГКЦ перейшло до нього. Св. Юра став Небесним Покровителем Львова. Його вшановували 6 травня. Нині ж іменини Юрія випадають на 23 квітня…
22 вересня 1999 року на площі Генерала Григоренка у Львові урочисто відкрили пам’ятник Юрію-Змієборцю, який списом перемагає змія. Пам’ятник увічнює славу загиблим українським правоохоронцям. Автори – скульптори Андрій та Володимир Сухорські та архітектор О. Ярема.
Олекса Стефанович (1899-1970): Юрій: У силі своїй – всепотужний. Краса його – криці краса. В десниці спис харалужний І смерть на вітрі списа. Вже давнім затяте змагання, Та досі комонь пам’ята Хрипке гадюче харчання І кров, і тряскіт хребта… Німіють. В майбутньому зриться Борня незрівняно тяжка. І лита з криці десниця Списа міцніше стиска.
4 лютого 1648 року повстанням запорозьких козаків розпочалася визвольна війна українського народу на чолі з Богданом Хмельницьким проти польської шляхти.
6 жовтня 1649 року до Львова підійшли перші татарські роз’їзди. Перед ними спішно залишив місто разом із своїм військом князь Ярема Вишневецький. Фактично це була втеча. Через два дні (8 жовтня) під мури Львова підійшли головні сили Богдана Хмельницького. Почалася облога міста. Ситуація для львів’ян стала критичною. Міські райці (мерія міста) ухвалили спалити передмістя. Адже щодня очікувався штурм козаків із татарами. Могли бути непереливки. Зрештою, мешканці міста вважали, що завдячують порятунком блаженному Яну з Дуклі.
Через рік після відходу козаків містяни спорудили перед костелом Бернардинів колону зі статуєю Яна з Дуклі. Посередині вмістили напис: “Місто Львів Яном з Дуклі 1648 чудом визволене від облоги Богдана Хмельницького й Тугай-бея, татарського хана, поставило цей пам’ятник 1649”.
Втім, львів’яни навіть не думали про безумовну капітуляцію. Вона були рішуче налаштовані боронити своє місто від будь-яких зазіхань. Богдан Хмельницький зажадав від них видачі євреїв. Мовляв, вони – причина війни. За їх кошти наймали військо проти козаків. Львів’яни шанобливо, але з честю відповіли – євреї – піддані короля й Речі Посполитої, а не міста. А за Львів вони готові жити й умерти. Про видачу євреїв не може бути мови.
Хто ж такий Ян з Дуклі – невеличкого містечка Польщі? Роки його життя (1414-1484). Він – чернець-францисканець – обсервант (бернардинець). До речі, бернардинці – члени католицького чернечого ордену (1115). Засновник – Бернар Клервоський. Ймення отримали від імені Бернардина Сієнського, французького ченця (1380 -1444). Із 22 грудня 2019 року Св. Ян з Дуклі – покровитель Львова.
1460 року жив у Львові, заснував тут монастир. У бернардинському монастирі похований. Нині тут чинна греко-католицька церква Св. Андрія Первозваного (площа Соборна). У Житомирі працює семінарійна школа Св. Яна з Дуклі. Вона зведена у роках 1838-1842.
Цілком ймовірно що про Св. Яна з Дуклі знають чимало старших за віком львів’ян, а молодь дізналася нині.
Відомо також, що відреставровану скульптуру святого Яна з Дуклі повернули на купол ротонди, що у Бернардинському дворику. Досі вона зберігалася після реставрації і чекала слушного часу, щоб повернутися на місце.
Підготував Степан Беца
