У Львові попрощаються з лікаркою, яку вбила російська ракета у київському “Охматдиті”
Львівʼянка Світлана Лук’янчик, яка загинула 8 липня в “Охматдиті”, тільки повернулась із відпустки. За 5 хвилин до російського обстрілу вона спілкувалась з дітьми та розпитувала їхні справи.
Світлані, яка загинула від удару російської ракети по дитячій лікарні “Охматдит”, завжди було важливо, щоб маленьким пацієнтам “було комфортно, гарно і весело”, а діти чекали на її повернення з відпочинку.
«Найперше, що я побачила, коли зайшла у відділення — це вона зі своїми дітьми, яких розпитувала, як настрій, що будемо сьогодні робити. Коли побачила її лежачою, у вікні другого поверху, було тяжко», – розповіла вихователька відділення токсикології Валентина Гребенюк.
Після обстрілу Валентина була з дітьми у відділенні. Один із пацієнтів, шестирічний Марк, спитав про Світлану Олегівну. Вихователька розповідає, що він чекав її з відпустки…
Біографічна довідка
Світлана Лук’янчик (02.06.1994-08.07.2024) Львів’янка.
Виховувалася у Червоноградській загальноосвітній школі-інтернаті, оскільки втратила обох батьків.
Дівчина змалку мріяла стати лікарем. Ще під час навчання в інтернаті вирізнялася серед інших винятковою старанністю, тож користувалася великою повагою серед учнів та вчителів.
Після успішного складання загальнодержавного тестування вступила на бюджетну форму навчання до Національного медичного університету імені Олександра Богомольця, де здобула вищу освіту за спеціальністю «лікувальна справа». Згодом закінчила інтернатуру при Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» за напрямком «дитяча нефрологія».
Тут Світлана і залишилася працювати лікарем-нефрологом у дитячому відділенні терапії хронічних інтоксикацій.
Світлана Лук’янчик обожнювала дітей та намагалася дати маленьким пацієнтам усе те, чого не отримала в дитинстві. Вважала медицину своїм покликанням, віддавалася роботі та прагнула «бути кращою і робити цей світ кращим». Постійно відвідувала всеукраїнські й закордонні конференції та симпозіуми, намагаючись покращити власні професійні навички.
Усім серцем прагнула створити власну міцну родину і жити у вільній, незалежній Україні. Її мрії зруйнувала російська ракета, що була випущена росіянами 8 липня 2024 року по будівлі «Охматдиту».
Дівчина трагічно загинула, намагаючись допомогти під час евакуації дітей, що перебували на діалізі. У неї залишилися тітка та сестра.
Читайте також: у київській лікарні “Охматдит” отруїли воду ?
