Військовий експерт проаналізував ракетні удари російських терористів 8 липня

Поділитись
Ракетний удар по Києву та інших містах України 8 липня 2024 року забрав життя 37 українців, знищив сотні помешкань наших громадян і покалічив долі тисяч мешканців України.
 
Військовий експерт Олександр Сурков проаналізував, якими ракетами обстрілювали російські терористи українські міста як вони це зазвичай роблять на світанку. Адже цього разу наймасовіший ракетний удар випав перед полуднем.
 
Що залишилося поза поглядами диванних експертів.
 
Раніше, пише Сурков, коли він безпосередньо відповідав за цю аналітику, то нічого не писав, щоб випадково не оприлюднити те, чого ворогу знати не треба. Тому нинішній та наступні аналізи будуть базуватися на інформації з відкритих джерел.
 
Розглянемо тільки один аспект, але дуже важливий.
 
В середині 2024 року одночасний пуск приблизно 30- ти ракет вже можна вважати масовим – восени 2022 року були удари 120+ чисто крилатих, не враховуючи балістику. Висновок з цього факту буде нижче.
 
Противник використав приблизно більше «Калібрів» морського базування ніж Х-101 повітряного базування. Це аномалія, зазвичай повітряних ракет рази у півтора-два більше.
 
Було залучено широкий спектр ракет – від класики до антикварних Х-22 та незрозуміло-експериментального «Циркону» . За виключенням Х-55.
 
Тут треба пояснити, хто не в курсі.
 
Х-55 – стара радянська крилата ракета, яка не має без’ядерної модифікації. То на нас пускають зразки з масо-габfритною болванкою замість бойової частини. Цих ракет у росії дуже багато. Десь з осені 2022 року їх використовували для розрядження нашої ППО. Запамʼятаємо і цей факт.
 
Удар було заплановано по часу на 10-13 годин. Зазвичай противник планує пуски та щоб ракети заходили в зону поразки на світанку. Це технічна особливість певних ракет, подробиць не буде.
 
За інформацією від партнерів повітряні пуски здійснювалися «з Волгоградської області» тобто над акваторією Цимлянського водосховища.
 
Цей нюанс теж потребує пояснення. Справа в тому що під час практично кожного масованого пуску ракети при сході з літака падають на землю. Відомі випадки падіння ракет на території рф і це відбувалося саме тоді коли літаки знаходилися над сушею. Тому 90 відсотків пусків робляться над Каспійським морем.
 
Ну тепер в нас (вас) достатньо інформації для того, щоб робити висновки.
 
Зараз Ту-95 стартують з Кольського півострова – бо головна база в Енгельсі під Саратовом стала для них вже давно небезпечною. Це тисячі кілометрів та декілька годин польоту.
 
До слова, близько трьох російських батальйонних тактичних груп (орієнтовно 3 тис. військовослужбовців), що були дислоковані на Кольському півострові, брали участь у війні проти України.

Майже половину з них було вбито.

Відстань від Мурманська з Кольського півострова до Києва понад 2700 км.

Отож, пуск з Цімлянського водосховища, незвичний і дуже пізній за часом свідчить скоріш за все про те, що носії Х-101, літаки Ту-95 знаходяться НА МЕЖІ ВИЧЕРПАННЯ РЕСУРСУ, коли навіть додаткове «плече» десь 1000 км до Каспію і назад має критичне значення.

 
Інші типи ракет не так залежні від часу доби, але для масовості їх підлаштовують під пуски Х-101.
 
Про вичерпання ресурсу також свідчить і невикористання ракет Х-55 – для економії ресурсу скорочують число літаків в пуску, тому не використовують «пустишки».
 
Також вже давно спостерігаємо, що літак ТУ-95МС, який може нести 8 Х-101 під крилами та ще 8 Х- 55 у фюзеляжі зазвичай пускає лише дві ракети або навіть одну, якщо друга падає у воду.
 
Це свідчить про дуже поганий стан обладнання на російських літаках та низьку якість самих ракет.
 
Загальний висновок – проблема росії не виробництво ракет, а наявність носіїв.
 
Ресурс повітряних носіїв в росії вичерпується і цей ресурс такий, що не поновлюється.
 
Ту-95 давно зняті з виробництва і відродити його нема кому і нема на чому. Понадзвукові ТУ-160 – також не можуть вироблятися, там є елементи конструкції, для виробництва яких у них просто не лишилося обладнання та технологій. І ці літаки також вже виснажені «погрозливими» рейсами до Дальнього Сходу та усяких венесуел.
 
Олександр Сурков радить бити по носіям, які знаходяться на землі та у морі – це найкраща стратегія.
 
Для цього не треба волати «Байден, де томагавки» а робити свою зброю – далекобійну, невидиму та високоточну. Тим більш що реальні напрацювання є.