Таїнство миропомазання: що відомо про цю християнську традицію

Поділитись

Українці йдуть до храму Божого, аби в ньому під час таїнства хрещення їх новонароджене малятко отримало найдорожче ім’я свого Небесного покровителя.

Чому маємо ще одне таїнство – миропомазання. Це, до речі, одне із семи таїнств. 

Що  означає миропомазання для людини ?

Отже, пропонуємо Вам, шановні читачі, роздуми про  таїнство миропомазання у східному обряді.

Ще одне: у християнстві існують  сім таїнств – хрещення, миропомазання, покаяння,  причастя, вінчання та єлеосвящення (соборування).

Всі вони вважаються сімома Дарами Святого Духа.

Щоправда, первісні християни миропомазання не знали.  З часом після хрещення, аби  засвідчити, що на новонаверненого зійшов Святий Дух, апостоли (згодом – єпископи) клали руку на голову віруючому. Так передавали людині християнської громади благодать сходження Святого Духа. З іншого боку, Йоан Хреститель поклав руки на голову Ісуса Христа, і після хрещення в Йордані на Спасителя зійшов Святий Дух в  образі голуба. Відтоді Святий Дух не залишає людину, захищає її. Звісно, якщо вона не вирве віру зі свого серця.

 Союз з Небесами

Інколи здійснювали помазання чола миром (церковним ароматичним маслом), або ладаном. Це означало, що новонавернений став “помазанником” (християнином). Нагадаємо, що у свій час Ісус Христос також став помазаником Божим. Святий Дух “помазав Його силою своєю”.

343-го року на Лаодикійському соборі ухвалено відмовитися від єпископського покладання рук і натомість практикувати його обрядом. Він став символом зішестя  Святого Духа через помазання всіх частин тіла людини, яка отримала хрещення.

Згадана ухвала гласила: “Подобає просвітленим удостоїтися Помазанням Небесним і бути причасником Царства Божого”. Такий канон ухвалено Західною і Східними церквами.

Хрещення, отримання благодаті і дарів Святого Духа стали єдиним для всіх церков обрядом. Миропомазання означає зішестя Святого Духа, одночасно й печать Святого Духа на тілі людини. Це своєрідний союз із Небесами.

Право єпископа і  священика

У Східній Церкві миропомазання здійснюють один раз у житті людини – під час її хрещення. Немовля має природні обмеження, тому відповідні дії  виконує кум (похресник) або кума (похресниця). Один із похресників обходить з дитиною навколо купелі. Право на миропомазання належить єпископові.  Нині це здійснює священик, який окунає дитину в купіль. Миро ж освячує єпископ. Двічі на рік єпископи Церкви Христової  освячують церковне миро.

У Західній Церкві таїнства хрещення і миропомазання – розділені. Хрестить дитину будь-який священик незалежно від сану. Конфірмацію (підтвердження хрещення) здійснює єпископ. Вона відбувається між 7- 14 роками дитини. Під час хрещення немовляті  мастять головку (захист від  небезпеки, в яку увійшла дитина).

Що таке миро ?

Миро – оливкова олія, змішана з бальзамом, вином та іншими пахучими складниками. Їх число сягає від тринадцяти  до тридцяти дев’яти. Мабуть, не всі християни знають, що олія важливий продукт для людського організму. Вона може підтримати життя людини. Чи не тому бідні мешканці Сходу донині харчуються лише хлібом та оливковою олією? А ще  у минулому – олію практикували для освітлення приміщення. Для цього слугували спеціальні олійні каганці. Нарешті, олію використовують для лікування ран.

Тепер безпосередньо поговоримо про практику олії у Церкві Христовій східного обряду.

Тут священик заздалегідь освяченим миром хрестовидно  легенько помазує людині чоло, очі, ніздрі, уста, вуха, груди, руки та ноги. Кожна частина людського тіла потребує олії. Скажімо, чоло – для просвітлення Господом Богом розуму; очі, ніздрі, вуха – аби освятити почуття людини, груди – серцем  любити Всевишнього, руки –  трудитися на Його славу, ноги – ходити дорогами Господніми.

Кожна дія таїнства миропомазання священика у церкві супроводжується словами: “Печать дару Святого Духа. Амінь”.

Під час таїнства миропомазання священик виголошує молитви. Він просить Святого Духа дати охрещеному (охрещеній) божественну міць перемогти  будь-які перепони, бути хоробрим подвижником (трудитися і змагатися) Христа Бога, визнавати перед усіма ім’я Ісуса Христа, бути готовим страждати за Нього. Окрема молитва звучить до Святого Духа, аби помазана особа зростала у чеснотах і досконалості. Так, кожне таїнство уділяє Святий Дух.

Що це означає?  

Таїнство миропомазання – зовнішній знак миро. Воно лікує. З іншого боку,  миро просочується через шкіру в організм людини. Ніби своєрідним чином діє через Святого Духа. Він, за словами Св. Кирила Єрусалимського, на підставі таїнства миропомазання  називаємо себе християнами (від грецького слова “Христос” – “Помазаний”). Іншими словами, ми всі помазані, у кожному з нас, за словами апостола Павла, чинний храм Бога Сятого Духа. Таїнство миропомазання відкриває людині дорогу до інших Святих Таїнств.

Коли і хто освячує миро ?

Чин освячення мира пов’язаний з архиєрейським священичим служінням. Таїнство здійснює тільки патріарх або єпископ. Воно в особливий спосіб здійснюється у Великий четвер Страсного тижня. Саме того дня Господь Бог на Таємній Вечері  запровадив таїнство Пресвятої Євхаристії. Миро перед освяченням вносять на Великому вході, подібно, як хліб і вино, що стають Тілом і Кров’ю. Звісно, це символи Церкви Христової. Освятити – означає віддати певну річ Богові у власність, а Він тоді діє через неї.

Таїнство миропомазання  – сила Бога Святого Духа. Кожний з нас стає воїном Ісуса Христа.

Служимо Богові своїм серцем, словом і ділом !

Підготував Степан Беца

Читайте також: до кого моляться українці ?