Чи сміявся колись Ісус Христос
У давній українській літературі, зокрема, у діалозі (“українського Сократа”) філософа Григорія Сковороди (1722-1794) “Асхань” читаємо такі слова:
“…Чи сміявся коли Христос? Деякі біблієзнавці стверджують, що таке запитання схоже на премудре: Чи буває коли гарячим сонце ? Що ти кажеш ?! Ісус Христос – то син Авраамів, син Ісаака, тобто сміх, радощі й веселість…
А десь 1794 року, коли не стало Григорія Савича Cковороди, Іван Котляревський (1769-1838) заходився перелицьовувати Вергілієву “Енеїду”.
Почалася нова доба української літератури. І почалася вона зі …сміху. Сталося так: ніби українська мова то взагалі мова сміху, а він – визначальна риса українського характеру.
Григорію Квітці-Основ’яненку (1778-1843) довелося навіть побитись об заклад із Петром Гулаком Артемовичем (1790-1865), що українською мовою можна писати не тільки сміховинку, а й щось таке, від чого люди будуть плакати. Саме так виникла його “Маруся”. Таку думку підтримали повісті Миколи Гоголя (1809-1852), а далі – ”Ревізор”, “Мертві душі”…
Професор Іван Снєгірьов – цензор “Мертвих душ” 1852 року писав: ”Так що ж такого зробив Микола Гоголь ? Хіба те, що показав Європі сраку Росії, задравши її поділ”.
Тарас Шевченко: Із послання Миколі Гоголю: “Всі оглухли – похилились В кайданах… байдуже… Ти смієшся, а я плачу, Великий мій друже” ?
Ось вони два обличчя української літератури – Демокріта і Геракліта – той, хто сміється, і той, хто плаче. Тарас Шевченко (1814- 1861– романтик. Він – “Геракліт” уже тому, що романтизм не знає сміху.
Романтизм (”весна народів”) – це створена генієм зачинателем романтизму в музиці Франсом Петером Шубертом (1797-1828) і німецьким письменником Фрідріхом фон Шлегелем (1775-1829) “Похвала сльозам”.
Не вельми любив сміх і український реалізм. Вірші Бориса Грінченка (1863-1910) дуже сумні, надзвичайно похмурі. Він ніколи не сміється, ніколи не жартує (філолог Василь Сімович, 1880-1944).
А твори письменників Панаса Мирного (справжнє прізвище Рудченко, 1849-1920), Павла Грабовського (1864-1902), Архипа Тесленка (1882-1911)… Сміх повертається в українську літературу за часів модерну.
У тридцяті роки минулого століття гумор “вішальника перед катом”. Український письменник-гуморист Остап Вишня (справжні ім’я та прізвище Павло Губенко, 1889- 1956) 1933 року вдруге опиниться за гратами.
Патріарх Йосиф Сліпий на одному із допитів звинуватив його у підготовці замаху на Постишева. Остап Вишня без тіні усмішки відповів: ”А я можу…”.
Регіт… II світова війна… А втім, український філософ Григорій Сковорода говорив: “Чого нам бути печальними ? Гайда до Вифлеєма!”.
Нарешті, згадаймо, що Григорій Савич просив знайомого прислати йому бочечку доброго вина, а де вино, там і гарна усмішка.
Та й Ісус Христос своє перше чудо – створив вино для весільної гостини. Господар не чекав стільки гостей, зокрема, апостолів. які чаркувалися на весіллі молодих. Та й були там Ісус Христос і Його мати – Пресвята Богородиця…
“А третього дня весілля справляли а Кані Галилейській, і були там Ісусова мати. На весілля запрошений був теж Ісус та Його учні. Як забракло ж вина, то мати Ісусова каже до Нього: “Не мають вина”. А мати Його до слуг каже: “Зробіть усе те, що Він вам скаже”.
Було тут шість камінних посудин на воду, що стояли для очищення юдейського, що відер по дві чи по три вміщали. Ісус каже до слуг: “Наповніть водою посудини”. І їх поналивали вщерть. Він каже до них: “Тепер зачерпніть і занесіть до весільного старости”. І занесли.
Як весільний же староста скуштував воду, що сталась вином, а він не знав, звідки воно, – знали ж слуги, що води наливали, то староста кличе тоді молодого та й каже йому: “Кожна людина подає перше добре вино, а як понапиваються, тоді гірше, а ти добре вино на сьогодні зберіг”.
Такий початок чудам зробив Ісус у Кані Галилейській” (Івана. 2:1-11). Звісно, яке ж весілля без сміху, жартів, веселощів…
Підготував Степан Беца
Читайте також: що означає знак INRI на хресті
