Роботу місцевої влади львів’яни оцінили на натягнуту трієчку

«Після початку повномасштабного вторгнення портрет львівʼянина змінився. Близько 30 тисяч львів’ян пішли на фронт, кардинально змінивши своє життя.

А це означає, що 30 тисяч сімей стали сімʼями військовослужбовців, а надалі ветеранів. Змінилися їхні погляди на життя, а також запити і потреби. Нам важливо розуміти, що думають і як відчувають своє місто його мешканці. Вони ті самі, але водночас зовсім інші. Ми маємо враховувати ці зміни і робити все для того, щоб підтримувати, а не заважати. Міські сервіси та послуги мають бути гідними своїх мешканців. І тут без думки самих львівʼян не обійтись», – зазначив Андрій Садовий міський голова Львова.

«Соціальний моніторинг якості життя у Львівській громаді» проводила дослідницька агенція Famа у січні-лютому 2024 року на замовлення комунальної установи Інститут міста. Основне завдання опитування – виміряти динаміку змін основних показників якості життя у громаді через оцінку інфраструктури, сервісу, умов для життя, соціального та матеріального достатку, комфорту. 

Анкета охопила різні сфери життя мешканців громади і мала понад 20 сторінок запитань. Їх розробили на основі кращого міжнародного досвіду.

Опитали лише 800 мешканців Львівської громади, в тому числі ВПО, віком від 18 років. 

Згідно з результатами опитування, мешканці Львівської громади задоволені умовами для життя, створеними в громаді. Зокрема, найвищі показники у 2024 році отримали такі аспекти: умови для сімейного життя (79% опитаних задоволені ними), умови для проведення дозвілля (77% задоволених), умови для здобуття освіти (75% задоволених). 

Дещо нижчі та все ж високі показники задоволеності зафіксовано щодо умов для професійної самореалізації та ведення бізнесу (67% та 56% задоволених, відповідно).

«Ми бачимо зростання по задоволеності львів’ян у сферах: освіта, охорона здоров’я, транспортна система. Хочу підкреслити, що це є суб’єктивні оцінки, тобто те, як мешканці міста сприймають ту чи іншу сферу та стан у ній. Ми зосереджували свою увагу на дослідженні стану, інфраструктурних моментів: якість ремонту, якість будівель, стан доріг. Але також ми досліджували і сервісну складову – якість послуг, які надаються. Традиційно з 2013 року ми фіксуємо, що львів’яни вище оцінюють якість сервісу, але починаючи і з 2019, і з 2013 року ми фіксуємо скорочення розриву між задоволеністю станом і задоволеністю сервісом.

Загалом методологія є сталою, і чимало показників не міняються з 2013 року, що дозволяє нам зробити порівняння і висновки про те, як змінюється ситуація у місті. Проте ситуація в країні і в межах Львівської громади теж змінюється, тож ми змушені реагувати на це. Період ковіду і повномасштабне вторгнення, якісь органічні зміни, які відбуваються у житті міста – це все було враховано. Відтак оцінювали і зміни в транспортній системі, пов’язані з оплатою. У системі освіти додали оцінку дистанційного навчання. А задоволеність безпекою в місті є однією з найвищих серед усіх показників, які ми досліджували. Цьогоріч ми вперше досліджували і задоволеність станом укриттів, що звісно не було актуальним ще 10 років тому», – розповіла Мар’яна Малачівська-Данчак, засновниця і керівниця дослідницької агенції Fama.

В Інституті міста пояснюють, що дослідження якості життя міста є інструментом моніторингу стратегій. На основі результатів досліджень можна зрозуміти, чи досягаємо ми стратегічних цілей і чи покращується якість життя у Львові.

«Результати дослідження є вихідними даними для наступних стратегічних планів Львова, зокрема концепції інтегрованого розвитку Львівської громади, яку зараз розробляють. Також результати дослідження важливі для структурних підрозділів Львівської міської ради. Адже на основі цих даних вони можуть будувати свої політики і менш довгострокові програми на 2-5 років.

До прикладу, маючи достатньо великий об’єм даних щодо оцінювання мобільності транспорту у Львові, колеги з управління Львівелектротрансу можуть напрацьовувати подальшу стратегію розвитку свого підприємства. Завдяки цьому дослідженню вони можуть запланувати цілі, завдання та заходи для покращення стану інфраструктури та якості надання послуг перевезення у місті», – пояснює Максим Терлецький, керівник комунальної установи Інститут міста.

БЛАГОУСТРІЙ ТА ДОВКІЛЛЯ 

Найвищі оцінки задоволеності мешканців отримала робота критичної інфраструктури: стабільністю газопостачання задоволені 93% опитаних мешканців громади, електропостачанням – 90% (варто зазначити, що опитування проводили у період, коли не було відключень електроенергії), водопостачанням – 88%, стабільністю роботи систем централізованого опалення – 85%, справністю каналізації – 78%. Високі оцінки задоволеності отримано також щодо різних аспектів освітлення: 80% мешканців задоволені освітленням сходових кліток будинку, освітленням житлових кварталів та прибудинкових територій – 76%, магістральних доріг – 75%. Не всі типові “болі” львів’ян, однак, з часом залагоджуються: 

• задоволеність станом магістральних доріг декларують 58% опитаних мешканців громади (для порівняння, у 2018 році цим аспектом благоустрою були задоволені 47% опитаних мешканців Львова);
• якістю води з-під крана задоволені 45% опитаних мешканців громади (31% опитаних мешканців Львова у 2018 році);
• задоволені регулярністю вивезення сміття 79% опитаних мешканців громади (44% опитаних мешканців Львова у 2018 році);
• задоволені умовами для роздільної утилізації побутових відходів 33% опитаних мешканців громади (31% опитаних мешканців Львова у 2018 році).

ТРАНСПОРТ

У порівнянні із 2019 роком, у 2024 році зросла задоволеність користувачів громадським транспортом – 3,59 (проти 3,20 у 2019 році). 

Якщо говорити про конкретні аспекти, де оцінки покращились, то це, насамперед, технічний стан та внутрішнє оснащення, пристосованість до потреб людей з інвалідністю рухомого складу, охайність салону електротранспорту, сполучення між районами, технічний стан та внутрішнє оснащення рухомого складу автотранспорту. 

Єдиний індикатор, де задоволеність користувачів знизилась – вартість проїзду у міському електротранспорті. Власне незадовго до проведення опитування (у грудні 2023 року) були змінені тарифи та спосіб оплати у громадському транспорті. Тоді вартість проїзду зросла лише в електротранспорті, натомість оплата в автобусах знизилась.

БЕЗПЕКА

Всупереч умовам повномасштабного вторгнення, мешканці Львівської громади у 2023 році декларують високий рівень задоволеності власною безпекою. Індекс безпеки в громаді зріс на 15%: з 3,49 у 2019 році до 4,09 у 2024 році.

Досить звичне спостереження: чоловіки декларують вищий рівень задоволеності безпекою в різних ситуаціях, ніж жінки. 

Найбільшою загрозою власній безпеці мешканці Львівської громади називають ворожі атаки (ракетами чи безпілотниками): загалом ¾ опитаних називають цей ризик високим чи дуже високим; і тільки 2% респондентів не бачать такої загрози для своєї безпеки. Наступними за рівнем небезпеки є пандемія та блекаут (близько третини опитаних маркують кожну з цих загроз високим чи дуже високим ризиком). 

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Соціологи також з’ясували, що за останнє півріччя від проведення дослідження 47% опитаних звертались до лікаря: 37% опитаних звертались до фахівця в державний чи комунальний заклад, 10% – в приватний. 

Серед відвідувачів закладів різних форм власності зʼясували оцінку задоволеності: клієнти приватних медичних закладів декларують вищий рівень задоволеності, аніж клієнти державних / комунальних медичних закладів. Водночас інтегровані показники 2024 року є загалом вищими, ніж у 2019 році. Також спостерігається поступове скорочення різниці між показниками стану та сервісу. 

ОСВІТА

Абсолютна більшість дітей респондентів навчаються в комунальних / державних закладах освіти. Крім того, кожна друга дитина відвідує заклади / заходи позашкільної освіти: серед дошкільнят таких 52%, серед школярів – 58%. Найчастіше це гуртки при школі (22% серед усіх дітей респондентів), приватні секції (12%) чи музичні / танцювальні / художні школи (10%).

Соціологи навіть запитували, з яким настроєм дитина йде та повертається зі школи. Так, із позитивним настроєм до школи йде 26%. Із позитивним повертається 36% дітей. Із нейтральним до школи йде 20% учнів, а повертається – 17%.

СОЦІАЛЬНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ

¾ учасників опитування загалом задоволені своїм життям у Львівській громаді та різними його аспектами. Зокрема, стосунками у родині (середня оцінка задоволеності 4,25 з 5 максимальних), рівнем освіти (3,81), житловими умовами (3,70), суспільною позицією (3,57), забезпеченням особистих прав (3). Індекс задоволеності роботою, серед тих, хто працює, становить 3,75 

Близько 71% респондентів називають себе щасливими людьми, 8% – самотніми.  

Водночас спостерігається зниження інтегрованого показника матеріального благополуччя у порівнянні з попередніми замірами. Факторами впливу тут можуть виступати як суттєві економічні виклики, які ми пережили у міждослідницький період, – пандемія Covid-19 та повномасштабне вторгнення, так і зміна структури об’єкта дослідження. Зокрема, цього року соціологи зафіксували нижчі показники задоволеності фінансовим та матеріальним становищем  

ГРОМАДСЬКА АКТИВНІСТЬ МЕШКАНЦІВ

Дещо менше половини (44%) опитаних мешканців Львівської громади протягом останнього півріччя долучались до ініціатив, спрямованих на покращення якості життя. Зокрема, 17% респондентів зазначили, що долучались до поліпшення благоустрою, 11% комунікували з місцевою владою заради розв’язання локальних проблем, а 9% долучались до соціальних заходів чи брали участь в діяльності організацій та спілок (загалом же 33% опитаних мешканців є членами тих чи інших організацій / спілок).

Найпоширенішою формою включеності в благодійні чи волонтерські практики, пов’язані з війною, можна вважати участь у зборі коштів на потреби Сил оборони: 83% опитаних мешканців Львівської громади «підтримували гривнею» такі збори протягом останнього року. 

ЛОЯЛЬНІСТЬ ДО МІСТА

Лояльність мешканців до міста є складною і багатовимірною субʼєктивною концепцією, часто ця оцінка відображає загальне задоволення життям у конкретному населеному пункті. Серед питань у цьому блоці, які поставили містянам: чи люблять вони Львів, чи хотіли б вони тут народитися, чи навпаки покинути це місто.

У 2024 році соціологи зафіксували найнижчу оцінку лояльності до міста. Зниження показника пояснюється, в першу чергу, включенням в опитування суттєвої частки ВПО. 

Додамо, що соціальний моніторинг «Якість життя у Львові» є найбільшим дослідженням громадської думки, проведеним у Львові. Перші замірювання у Львові відбулись ще у 2013 році.

Дослідження реалізовано Дослідницькою агенцією Fama на замовлення КУ Інститут міста в рамках проєкту «Інтегрований розвиток у Львівській громаді» за фінансової підтримки агенції Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ).

Це вже шоста хвиля соціального моніторингу Дослідження якості життя. Цьогоріч географія дослідження розширена до меж Львівської громади та включає внутрішньо переміщених осіб, які зараз проживають тут.