Чому символом Ісуса Христа є Риба ?

Поділитись

Риба – символ Ісуса Христа.

У двотисячолітній історії християнства поряд із фігурою Ісуса Христа або Його учнів (апостолів) бачимо зображення риби. Що з цього приводу говорить історія християнства ?

Що знаємо ми про цей символ ?

Риба – один із найдавніших символів, надзвичайно складний і багатозначний за своїм змістом; побутував задовго до виникнення християнства.

У стародавні часи, без сумніву, мав безпосередні стосунки до фалістичного культу: означав плодючість, оновлення життя, силу води, в якій, як стверджують вчені-дослідники, зародилося життя.

Пізніше став певним атрибутом богинь-матерів – прародичок, згодом богів і богинь любові і плодючості. Риба із хлібом та вином стала священною (здебільшого, поминальною) трапезою у багатьох релігіях – від первісних до світових.

Нині у християн риба – символ хрещення, безсмертя, воскресіння.

У християн Західної Церкви (католиків) риба – символ Ісуса Христа. У християнському церковному мистецтві зображення риби з вином та часточками хлібця – символ євхаристії (таїнство причастя).

Три переплетені риби – знак хрещення під знаком Пресвятої Трійці.

Три рибини з однією головою – символ єдності Пресвятої Трійці (Бога Отця, Бога Сина, Бога Духа Святого).

У Львові чинна Церква Пресвятої Євхаристії.

На території старого цвинтаря в селі Мишковичі (зараз у складі Великоберезовицької громади), що на Тернопільщині, збереглась доволі рідкісна для теренів Галичини фігура Ісуса із рибою в руках в оточенні двох левів, пише видання Україна інкогніта.

Автор фігури – невідомий скульптор-самоук, створив не звичайних левів, а фантастичних лукавих антропоморфних істот (далася взнаки відсутність у фауні України представників цієї котячої родини), котрі своїми мармизами нагадують захмелілих гуцулів.

Незважаючи на наївність та миловидну примітивність скульптурної групи, автор був доволі обізнаним з християнським символізмом.

Символ риби має глибоке коріння в християнстві. В Новому Заповіті, Ісус покликав рибалок бути його апостолами і зробив їх “рибалками людей”. Також розмноження хлібів і риб є одним із чудес Христа, який за допомогою малої кількості їжі зміг нагодувати цілий натовп.

Грецьке слова ІХТІС (ΙΧΘΥΣ) – слово, яке перекладається як “риба” та водночас абревіатура, акровірш, оскільки це перші літери грецьких слів, що перекладаються як «Ісус Христос, Божий Син, Спаситель».
Ι – ΙΗΣΟΥΣ (Ісус), Χ – ΧΡΙΣΤΟΣ (Христос), Θ – ΘΕΟΥ (Теу), Υ – ΥΙΟΣ (Hios), Σ – ΣΩΤΗΡ (SOTIR)

Цікаво, що головний убір християнських (католицьких, греко-католицьких і православних) єпископів (митра) – це не що інше, як зображення риби. До речі, митрою нагороджують (єреїв (священиків), архимандритів (старших ченців), протоієреїв (старших священиків).

Патріарша митра, увінчана хрестом, – означення патріаршого сану. Вона має два виступи і дві смужки, що спадають. Це символи Старого Завіту і Нового Завіту.

Християнам-католикам добре знайомі маленькі круглі шапочки – піюски – малинова – єпископа, червона – кардинала, біла – Папи.

Відвідайте Львівський музей історії релігії – переконаєтесь. Кажуть, краще один раз побачити, аніж сто разів почути.

Нарешті, слово митрат – означує священнослужителів, архимандритів, протоєреїв, відзначених митрою. Від слова митра маємо похідні – миро, мироносиця, миропомазання, мирування, мирянин…

Поетеса Галина Мазуренко.

Сузір’я риб:

Біле небо синіє вгорі, Переходить у чорну безодню. По зеленій траві на зорі Хтось розсипав намисто Господнє.

В кожнім спить і поет, і маляр. Спить у снах – у кайданах незнаний,

А Рибалка давно розілляв, ніби воду, сонячне сяйво.

Він прозорий, не видно руки, Жовту рибу витягує з хмари, І минають роки і роки, Ніби парусних лодок отари.

А ще риба варена, в’ялена, смажена, холодного або гарячого коптіння, оселедець чи в консерві – вельми смачна (багата на фосфор) пожива людини з прадавніх часів. Смачного!

До речі, вчені – історики стверджують: Митра веде свій відлік з часів шумерів-жреців, які робили із риб’ячої чешуї головні убори. Повіримо їм, на то вони й вчені. А кожний має право на свою думку.

Підготував Степан Беца

Читайте також: як правильно хреститися