На Львівщині прощаються з сімома Захисниками

Поділитись

Сьогодні, 8-го червня, на Львівщині прощаються з сімома Захисниками, які загинули у війні з російськими окупантами.

Житель міста Буськ Василь Мельник здобув військову освіту у Національній академії сухопутних військ ім. П. Сагайдачного.

З 2011 року, служив у Збройних силах. Брав участь в АТО, ООС. Боронив територіальну цілісність нашої держави у лавах 82 окремої десантно-штурмової бригади. Був командиром аеромобільної роти. Загинув воїн 22 вересня 2023 року. Йому було 30 років.

Віталій Стельмащук родом із села Ясенів. Під час повномасштабної війни був старшим стрільцем-оператором стрілецького відділення. Захисник загинув 31 травня 2024 року поблизу населеного пункту Дружківка Донецької області. Йому було 29 років.

️Василь Шитов – житель села Хащованя Славської громади. Служив на посаді старшого стрільця 4-го стрілецького батальйону з охорони та оборони важливих державних об’єктів. Загинув 5 червня 2024 року у населеному пункті Новодмитрівка, що на Донеччині. Воїну було 35 років.

️Львів’янин Андрій Бондаренко із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини у лавах 141 окремої механізованої бригади.

 

Андрій Бондаренко («Пророк») (09.02.1980-29.05.2024). Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі №84 імені Блаженної Йосафати Гордашевської.

Згодом здобув професійно-технічну освіту. Після завершення навчання проходив строкову військову службу.

Займався ремонтами у місті Луцьку та обожнював свою справу. У вільний час любив подорожувати Україною. За словам родини, був винятково доброю, щирою та відкритою людиною, ніколи не відмовляв у допомозі.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від російських окупантів. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави у лавах 141-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. 

Загинув військовослужбовець 29 травня 2024 року під час порятунку побратимів.

У Андрія Бондаренка залишилися кохана наречена та тітка.

Руслан Яровий (13.11.1975-04.06.2024). Донеччанин.

Навчався у донецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 28 Донецької міської ради Донецької області. Додатково завершив курси підготовки тілоохоронців, а згодом вступив на військову службу до лав Повітряних Сил. 

Протягом певного періоду проживав у столиці, у 2019 році перебрався до Львова. Працював у сфері надання послуг з охорони громадян. У вільний час активно займався спортом, захоплювався бодібілдингом. Рідні кажуть, що Руслан Яровий був дуже доброю людиною.

Із початком повномасштабного вторгнення рф добровільно став на захист Батьківщини від окупантів до лав 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на території Донецької області.

У Руслана Ярового залишилися три брати, сестра, племінники, донька та дружина.

 

Тарас Панас (05.07.1985-06.06.2024). Львів’янин.

Навчався у ліцеї №75 імені Лесі Українки Львівської міської ради. Здобув освіту у Львівському автомобільно-дорожньому коледжі Національного університету «Львівська політехніка».

Впродовж останнього часу займався ремонтними роботами. Був «майстром на всі руки» і любив свою справу. За словами близьких, був надзвичайно доброю, відповідальною та працьовитою людиною. 

Із початком повномасштабного вторгнення росії став на захист Батьківщини від загарбників. Після проходження навчань боровся із окупантами на Донеччині, Харківщині та Луганщині у лавах 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Обіймав посаду командира відділення. Під час виконання бойових завдань отримав серйозне поранення. 

У Тараса Панаса залишилися мама, двоє дітей, брат, тітка і двоюрідні брат та сестра.

️Житель села Підгайчики Рудківської громади Володимир Ренчка служив у військовій частині А0501 на посаді командира першого інженерно-саперного відділення другого інженерно-саперного взводу.

Загинув захисник 3 червня 2024 року на Харківському напрямку.

Вічна пам’ять усім Героям !