Що означає вишиванка для українця

Щороку у третій четвер травня в Україні відзначається Всесвітній день вишиванки.

У цьому році День вишиванки святкуємо у четвер, 16 травня.

Свято вишиванки започаткувала студентка 

Вперше це свято відзначили у 2006 році, коли студентка Чернівецького національного університету Леся Воронюк запропонувала своїм одногрупникам прийти на заняття у вишитих сорочках. Ініціативу підтримали і викладачі, і студенти всього навчального закладу. Кілька років свято відзначалося тільки в стінах університету, а потім ця традиція стала всеукраїнською. 

Надихнув дівчину до цього її друг Ігор Житарюк, який регулярно одягав вишиту сорочку на заняття. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і разом одягнути вишиванки. Спочатку національний одяг вдягало кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету.

Сьогодні, під час повномасштабної війни День вишиванки має особливе значення. Це наш символ незламності, волелюбності  українського духу.

Як українці святкують День вишиванки

Спеціальних заходів на День вишиванки не існує. Однак щороку в Україні проводять особливий флешмоб, який полягає в тому, що люди одягаються в національний одяг, фотографуються та викладають світлини в соціальні мережі. 

Перед війною у багатьох містах проводили концерти, фестивалі, ярмарки та фотосесії. Нині  проводити масові заходи заборонено. Однак кожен із нас, хто наразі перебуває в безпеці, може одягнути вишиванку для підтримання духу українців та українських воїнів.

За словами істориків та археологів певні елементи вишиванки існували ще на одязі скіфів. Вони проживали на території сучасної України до нашої ери. За часів Київської Русі також носили вишитий одяг, а згадки про особливе вбрання русинів можна знайти в записах багатьох мандрівників. Крізь віки проніс український народ любов до вишиванки та зберіг особливі традиції її створення. Кожний регіон України може похвалитися своїми унікальними звичаями, які пов’язані з національним орнаментом на одязі.

Історію виникнення особливої української вишивки пов’язують із Трипільською культурою епохи пізнього неоліту. Трипільці були умілими гончарами, однак вони не лише робили красивий посуд з глини, але також прикрашали його спіральними візерунками. Історики переконані – такі ж символи можна було побачити і на одязі трипільців.

Мотиви вишиванок

Найдавнішими у вишиванках вважаються геометричні візерунки: різноманітні ромби, зигзаги, кола, хвилясті лінії, меандри, цятки тощо. Водночас використовувалися такі вишивальні техніки як пряма гладь та «ретязь» (різновид «хрестика»). Остання була особливо популярною на заході сучасної України.

В XIX столітті наступив переломний момент в історії вишиванки. Саме тоді з’являється така професія як вишивальниці. У них замовляли вишиванки для цілої сім’ї. Відтепер не треба було самим оздоблювати вбрання, адже все робили майстрині. Популяризацією вишиванки серед української інтелігенції займався Іван Франко. Саме він був першим, хто сміливо поєднував вишиту сорочку з діловим піджаком.

До слова, найбільша кількість людей у вишиванках, яка зібралась в одному місці, була зафіксована у День Незалежності в 2011 році у місті Рівному.

На центральному Майдані міста тоді зібралося 6570 людей у вишиванках. Цю цифру зафіксовано у Книзі рекордів України. Наступний схожий рекорд було встановлено в 2018 році у Волновасі Донецької області, коли біля будівлі райдержадміністрації з нагоди святкування 27-ї річниці Незалежності України було презентовано рекорд України з найбільшої кількості людей у вишиванках на одній локації в зоні Операції об’єднаних сил, де в патріотичному одязі зібралося 5095 осіб і один песик.

Народні прислів’я та приказки про вишиту сорочку

• Рукави – як писанка, а личко – як маків цвіт.
• Пізнають хлопці і в драній сорочці, аби полики вишиті.
• У наших хазяйок по сто сорочок, а в мене одна – та й та біла щодня.
• Хочеш сорочку мати – не треба зівати.
• К Великодню сорочка хоч і лихенька (вар.: благенька), аби біленька.
• Як неділя, то й сорочка біла.
• Як мати рідненька, то й сорочка біленька.

Народні прикмети про вишиту сорочку

• Якщо дощ намочив перший раз одягнену сорочку – на багатство.
• Якщо сорочку прогризли миші – в ногах буде слабість.
• Якщо зачепив і роздер сорочку – можеш зганьбитись.
• Не можна лишати замочених сорочок через неділю, щоб у роду не було полонених.
• Щоб бути гарним та чистим на виду, потрібно повернутися на захід сонця й утертись спиною.

Читайте також: у Львові відбулася виставка броніків для жінок