Готуємось до Вербної неділі: звичаї та традиції великого свята

Вербна неділя  одне  з головних християнських свят в Україні. Контент Медіа розповідає про звичаї та традиції  свята.

Дата святкування Вербної неділі прив’язана до Великодня, а тому щороку змінюється. 

Вербну неділю ще називають  Квітна, Баськова, Шуткова неділя або Вербниця ,а  святкували це свято ще у дохристиянські часи. Тоді це було пов’язано з розквітом та пробудженням природи, своєрідним оновленням та весною. Все, що зеленіє – значить живе, буде  проростати та плодоносити.

Чому саме верба ?

Вважалося, що це дерево вельми помічне від багатьох недуг і має неабияку чудодійну силу.

Верба – одне з дерев, яке дуже продуктивне, гнучке і родюче. Навіть коли сухий патик запхати у вологий ґрунт, він проросте. 

Наші Предки вербу вважали Світовим деревом .Світове дерево в українській культурі відоме як Дерево чи Древо Життя, яке уособлює єдність трьох світів — небесного, земного і підземного (потойбічного). 

Верба символізує вічне, де є кінець і початок — воскресіння душі. Цей поетичний образ є в поезії Лесі Українки:

Легкий, пухкий попілець
ляже, вернувшися, в рідну землицю,
вкупі з водою там зростить вербицю, —
стане початком тоді мій кінець…

А ще верба відома в народних віруваннях і як оселя нечистої сили, тому потребувала освячення.

Приказки та прислів’я про вербу: 

• Дівчина, як верба – куди посадиш, там прийметься.
• Без кошика з лози – не несуть святити паски.
• Як зацвіла верба – не за горами і  сівба.
• Де срібліє вербиця- там здорова водиця.
• Де верба – там вода, там чисті джерела.

Багато дохристиянських традицій набули християнського змісту.

Вербна неділя та освячення вербових гілочок.

Вербна неділя  (церковна назва свята – Вхід Господній у Єрусалим).

Після Вербної неділі починається Страсний тиждень перед Великоднем, який присвячений спогадам про останні дні земного життя Ісуса Христа.

 У церквах проходять богослужіння і освячення верби. Віряни ставлять свічки за здоров’я своїх близьких, просять святих добробуту у родинах.

Освячену в церкві вербу раніше зберігали на покуті, ставили біля чи за образи разом з   стрітенськими свічками та проскурками. 

Вербна неділя: звичаї та обряди, народні прикмети та повір’я.

Всі обряди та звичаї що проводять у цей день спрямовані  на залучення здоров’я, багатства, добробуту, вдале заміжжя, щасливе материнство.

У  Вербну  неділю  є традиція злегка бити вербовими свяченими гілочками тих, хто залишився в хаті та не пішов освячувати вербу , супроводжуючи словами : 

Не я б’ю — верба б’є,
За тиждень Великдень,
Недалечке червоне яєчко!

Так як  свяченій вербі здавна надавалась магічна сила, то дівчата та хлопці вербовими гілочками  б’ючи – промовляли: :

Будь великий/-ка, як верба,
А здоровий/-ва, як вода,
А багатий/-та, як земля!

Гілками верби виганяли худобу на пасовище для захисту від нечистої сили .

Посвячені галузки затикали у хліві та стайні, «щоб нечиста неправувала, а шутка захищала хату, хлів, двір од грому й пожежі»

Під час граду освячену вербу виносили на подвір’я ,щоб припинити негоду. На поля, щоб та вберегти землю від грому, блискавки, посухи чи навпаки сильних повеней.

Якщо на Вербну неділю випадає хороша погода, то буде хороший урожай фруктів.

Якщо дівчина хоче вийти заміж, то їй необхідно до світанку наламати гілок на молодий вербі та покласти їх біля ліжка та весь день думати про кохану людину.

Також за звичаєм є поїдання вербових котиків, кажуть  щоб не боліло горло. Жінки, які не могли завагітніти поїдали по одній -дві китиці. 

Освячені гілочки носять на цвинтар або на поля – щоб вберегти землю від грому, блискавки, посухи чи навпаки сильних повеней.

Раніше, свяченою вербою розпалювали піч, коли пекли паски. Але лише тоді, коли пекли паски у Страсний четвер. Якщо ж у п’ятницю чи суботу, тоді розпалювали полум’ям від страсної свічки.

Що не потрібно робити у Вербну неділю . 

У цей день забороняється їсти м’ясо, яйця, молочну продукцію, але дозволяється вживати рибу.

Не потрібно :  прибирати, прати, шити, в’язати, вишивати, працювати на городі, колоти дрова та проводити інші господарські роботи краще зробити ці справи завчасно або відкласти .

Не можна також і сваритися, лаятись, бажати зла і думати про погане. Краще утриматися від  комп’ютерних ігор та  гучних застіль, вінчатися та хрестити дітей.

Небажано готувати гарячі страви, тому господині намагаються підготувати святкові частування для сім’ї заздалегідь.

У Вербний тиждень, за народнім віруванням, не можна сіяти конопель і городини, бо «буде ликовате, як верба». Також не сіяли буряків, бо «будуть гіркі».

День перед Вербною неділею (у Лазареву суботу) було  поширеним звичаєм садити горох. Але краще, все ж нічого не робити на городах, вважалось, що не буде врожаю.

А також пам’ятайте, будь-яка освячена річ є оберегом і має сакральний статус. Свячену вербу не можна топтати та викидати, тому навіть найдрібніше гілля-краще спалити.