Про що говорить найдавніша фреска «Тайна вечеря»

Поділитись

У квартирі тети Пелагії на стіні було льняне полотно із намальованим барвами Ісусом Христом та його учнями, які зібралися на останню вечерю.

Над її ліжком був образ Пресвятої Богородиці – Утельшительниці із маленьким Ісусом на лівій руці. Біля вікна на стіні у  конверті зібрані фотографії тети, а під ними фотографія праведного Митрополита Андрея [Шептицького]. Після її кончини [1891-1971] сакральні образи були передані тестьові Євгенії.

 Немає нічого дивного, що репродукцію святого шедевру бачив кожний українець, але не всі знають,  що його автор – геній епохи Відродження. ”Тайна вечеря” – не звичайна картина. Вона  найдавніша фреска, що диво-дивним збереглася до наших днів.

Стінопис прикрашає домініканський монастир Санта Марія делле Грація у Мілані [Італія].

Леонардо да Вінчі [15 квітня 1452 в Анкіно, біля Вінчі – 2 травня 1519]. Великий майстер світу часів Відродження почав працювати над ним  1494-го.

Отже,  відтоді минуло майже 530 років! Коли ж  через чотири роки перші відвідувачі оглянули фреску, були здивовані:  такого релігійного сюжету вони не могли собі навіть уявити ! Чи не тому відразу вигукнули – “неканонічно”.

До Леонардо картини на цей біблійний сюжет малювали десятки художників різних країн. Але по-іншому ! На цій фресці людство вперше побачило, що святі апостоли – це не старці із застиглими масками на обличчях,  які суворо дивляться з льняного полотна чи стіни. Вони – живі люди. Кожний з них має свої почуття. Власне, “Тайна вечеря” об’єктивно почала епоху Відродження у світовому живописі.

На фресці – скорботне застілля Ісуса Христа з учнями ввечері перед Розп’яттям.

Якщо дивитися зліва направо бачимо Варфоломія, Якова Меншого, Андрія, Юду Іскаріота, Петра, Івана.  Від Ісуса Христа праворуч: Хому, Якова Старшого, Пилипа, Матвія, Тадея, Симона Зилота.

Щоправда, у Св. Письмі Нового  Завіту апостоли названі в іншому порядку: Симон, Андрій, Яків, Іван, Пилип, Варфоломій, Матвій, Хома, Яків Алфіїв, Симон Зилот, Юда Яків та Юда Іскаріот [Лк. 6:12]. “Таємна Вечеря” описана [Лк. 21:7-23].

Уважно вдивімось в обличчя Ісуса Христа. Воно спокійне, сумне.

“Поправді кажу вам,  що один з-поміж вас, Мене,  який споживає зо мною,  видасть Мене…”[Мр. 14:18].  

Це  перша мить,  перша реакція апостолів на страшну звістку. Молодий Пилип скочив з місця,  не може повірити,  що почув. Яків Старший обурено розводить руками,  Хома підняв руку,  немов каже: “Бути такого не може !” Петро щось шепоче Іванові, а його  рука стискає меча, аби відомстити зрадникові.

Учні, які сидять по другу руку Ісуса Христа також спантеличені. Матвій звертається до старшого і мудрішого Тадея: “Хто?!” І лише Іван якось приречено схилив голову, він, видається,  найкраще розуміє свого Учителя.

До слова, апостол Іван викликає найбільше суперечок і домислів. Люди, далекі від християнства запитують: “Хто ця красива жінка?”. Так,  молодий хлопець із ніжними рисами обличчя чимось нагадує жінку. Чи не тому деякі культурологи стверджували, що Леонардо малював Івана зі… своєї матері.

Розлучений з нею у трирічному віці, художник усе життя тужив за рідною ненькою і передав її риси на полотні у різних портретах. Вона – селянка, батько – нотаріус. Одружившись вдруге, тато забрав позашлюбного сина до себе. На жаль,  друга дружина тата померла,  а потім і… третя. Три мачухи!  Леонардо хотів бути з рідною ненькою…

Маємо також ще одну версію стосовно апостола Івана дослідників Клайв Принца та Лінн Пікнета.

Вони, як  і інші вважали, що зображена постать є .. жінкою. Це –  Марія Магдалина. Замітили, на столі відсутня чаша, з якої Ісус Христос наливав  вино, але між Ісусом Христом і Марією Магдалиною – порожній простір у формі літери V. Вона представляє Св. Грааль. [Це чаша, з якої Ісус Христос та Його учні причащалися під час “Таємної вечері”].

Після кончини Ісуса Христа Його таємний учень Йосиф Аримафейський зібрав у сосуд кров Ісуса Христа.

Грааль – символ вічного життя, мудрості та достатку. Цікаво, що Леонардо став першим митцем, хто відтворив Юду Іскаріота  на другорядному тлі чи по інший бік стола. Він на картині, серед усіх, вельми близько до Ісуса Христа. Лише гаманець в руці та переляк на обличчі видає зрадника. Його затемнений,  потворний і грубий профіль контрастує із ніжним ликом апостола Івана.

І ще одна деталь. Апостол Хома, на думку британця мистецтвознавця Росса Кінга, – це  Леонардо. Митець любив такі своєрідні послання нащадкам. Можна тільки подякувати йому за пророцтво.

Подейкували, що настоятель монастиря був незадоволений повільною працею художника над розписом . Натомість митець у перервах між роботою зробив відкриття у фізиці. Зокрема, встановив коефіцієнти тертя і ковзання,  вивчив опір металів,  дослідив гідравліку, нарешті,  описав рівновагу рідини у сполучних посудинах.

Всього ж  за півтисячі літ стінопис реставрували вісім разів,  востаннє – 1999-го.

Нині “Тайна вечеря” знаходиться у Мілані. У роки  II -ої  світової  війни постраждали місто, дах, три стіни монастиря.

Стіна із  розписом Леонардо да Вінчі вистояла. Господь Бог зберіг її для нащадків!

Степан Боруцький                                                                                                                          то