Девіз кардинала Йосифа Сліпого – через терни до зірок

Поділитись

Це життєвий і духовний девіз Ісповідника віри Йосифа кардинала Сліпого, який народився 17 лютого 1892-го у селі Заздрість Теребовельського повіту, на Тернопільщині).

Його батьки називались Іван Коберницький [Війт села], якого тата прозвали “Сліпим”, і Анастасія з роду Дичковських. Тому повне його ім’я та  прізвище: Йосиф Коберницький-Дичковський Сліпий. Він був восьмою дитиною в сім’ї.  

Згаданий девіз став для українського Ісповідника віри пророчим.

Здобувши початкову освіту у селі Заздрість та в сусідньому Вишнівчику, середню осіфту в гімназії Тернополя, склав із відзначенням іспит зрілості [1911].

Далі  навчання у Львівській Духовній семінарії. Митрополит Андрей [Шептицький], пізнавши здібності молодого семінариста, восени 1912-го вислав його на студії до Інсбрука [Австрія].

Єрейські свячення отримав від митрополита Андрея. Дияконат у Львові,  пресвітеріат в Уневі – 30 вересня 1917-го.

Першу Службу Божу відправив у селі Заздрість, проповідь виголосив отець парох Теодор Цегельський.

1918-го захистив докторську працю.

1925-го митрополит Андрей іменував його ректором Львівської Духовної Семінарії, а 1929-1944 рр. – Богословської Академії. 1939-го на прохання митрополита Андрея папа Пій XII іменував о. доктора Йосифа Сліпого архиєпископом-коад’ютором з правом наслідства на митрополичому престолі.

Хіротонія відбулася 22 грудня 1939-го в митрополичій приватній каплиці у Львові, за участі Митрополичої Капітули. Святителі: Митрополит Андрей,  єпископ Микита Будка і єпископ Микола Чарнецький.

1 листопада 1944-го відійшов у вічність Митрополит Андрей, водночас новим Митрополитом став архієпископ Йосиф Сліпий.

11 квітня 1945-го його арештовано, перевезено до в’язниці (Київ). Загальний термін  – 18 років каторги у Сибірі. Причина –  відмова розірвати зв’язки з Апостольським Престолом.

Завдяки старанням папи Івана XXIII, Митрополита Йосифа звільнено із заслання.

9 лютого 1963-го Митрополит Йосиф Сліпий прибув до Риму.

 Виконуючи його Заповіт, українська діаспора збудувала в його  родинному селі Заздрість Меморіальний комплекс – Садибу-музей Патріарха Йосифа Сліпого, який утримується за кошти діаспори.

У 2004-му перед Домініканським собором у Тернополі встановили вилитий з бронзи пам’ятник Йосифу Сліпому.

Авторами проекту були скульптор Р. Вільгушинський та архітектор А. Водопьян. Постать пастиря зображена в митрополичій мантії з пастирським посохом. Фігура зведена на невеликому п’єдесталі, однією рукою спирається на кафедру. Скульптура виготовлена з бронзи у повний зріст. Стоїть на невисокому постаменті з граніту, на якому викарбовано ім’я патріарха.

Щороку першої суботи після 7 вересня (день пам’яті Патріарха Йосифа) відбувається проща-паломництво за маршрутом Заздрість – Зарваниця. 

Читайте також: Як померли Апостоли і де зберігають їх мощі .

До речі, 2007-го у прощі-паломництві взяли участь Блаженніший Любомир Гузар і владика Василій.

 У вересні 2007-го в селі освячено церкву Св. Йосифа Обручника. У селі також чинне погруддя Патріарха [скульптор Еммануїл Мисько]. Знаменно, що настоятель храму Св. Миколая на Аскольдовій Могилі у Києві священик Ігор Онишкевич та настоятель православної громади села Заздрість священик  Петро відправили панахиду біля гробівця родини Патріарха Йосифа.  Адже Господь сказав: ”Кожне царство, розділене в собі, запустіє, і кожне місто чи дім, розділені в собі самому, не встоїться” (Мт.12, 26).

2012-го Львівська обласна рада проголосила Роком Патріарха Йосифа, а також президента Антибільшовицького блоку народів (АБН) Ярослава Стецька, Роком УПА та Роком художника Олекси Новаківського.

У цьому ж році у Тернополі відкрили пам’ятник знак до 120-річчя Сліпому.

24 серпня 1992-го тіло Патріарха Йосифа перевезене з Риму до Львова.

Патріарха перепоховано 9 вересня 1992-го у крипті архикатедрального собору Св. Юрія біля могили Слуги Божого  праведного митрополита Андрея (Шептицького).

Із Заповіту Блаженнішого Патріарха Йосифа: “Будьмо собою, тоді буде між нами єдність в першу чергу на церковному полі, а опісля на національному й державному ! Треба добро Церкви й Народу ставити вище своєї марної особистої амбіції і своїх особистих чи гуртових користей”.

У листах до Митрополита Андрея Йосиф підписувався: Цілую руці – вдячний син. Так, Митрополит Андрей –духовний Батько Йосифа, а він його духовний Син.

Починаючи із 1968-го УКУ (Рим) видав Твори Патріарха і Кардинала Йосифа у 16 т. А в Україні ?

2012-го вид-во ПП Сергійчук М. І. видало двотомник “Патріарх Йосиф Сліпий у документах радянських органів державної безпеки 1939-1987”.

Епіграф до двотомника слова Юрія Клиновича: “ Патріарх Сліпий, це людина, біля якої, як біля велетнів людського духу ще за їх життя шумлять вітри історії”.   

 

Оксана Боруцька

ст. науковий працівник

Львівського музею історії релігії

Читайте також : У Львові відкрилась виставка голограм дерев’яних Церков