Чи готуються країни Балтії до війни з Росією
Країни Балтії чи не щодня відчувають на собі хижацький погляд Москви на свої території. Імперські зазіхання Росії нікуди не зникли ще від часу, коли країни Балтії звільнилися з-під опіки колишнього радянського союзу, що просто розвалився майже безкровно. Та попри відносно безболісний вихід з радянської імперії у 90-х країни Балтії готуються до війни. За приклад вони мають Україну, абсолютна більшість населення якої навіть не уявляла хоч найменшого сценарію війни із країною агресоркою. Про цю підготовку пише видання Bloomberg
У Латвії ближче до кордону з росією є територія так званого “Прикордоння”. У ній заборонено зупиняти авто і робити фото. Сторожові вежі виходять на смугу берез і сосен, які позначають кордон із Росією.
«Це межа Європейського Союзу і межа досяжності НАТО. Це межа, наповнена новітніми камерами та сенсорними технологіями в очікуванні того, що Володимир Путін, можливо, готується її порушити», – зазначається у публікації.
І ці побоювання латишів мають підстави: Москва все частіше робить гучні заяви, а країни Балтії: Латвія, Литва та Естонія – мають гіркий досвід того, що це може означати.
“Кордони Росії ніколи не закінчуються?”
Під час своєї президентської кампанії 16 січня президент Росії Володимир Путін назвав ставлення Латвії до етнічних росіян проблемою безпеки. Ця риторика схожа до тієї, що використовувалася перед російським вторгненням до України.
Російські плакати на кордоні з Естонією проголошують: «Кордони Росії – вони ніколи не закінчуються».
Автори нагадують, що Росія націлилася на естонські міста ще під час військових навчань влітку 2022 року, тобто через кілька місяців після повномасштабного нападу на Україну. У Міноборони РФ тоді відмовилися від коментарів.
«Вони націлюють на нас свою зброю, вводять усі дані, але насправді не натискають на курок», – сказав командувач Силами оборони Естонії генерал Мартін Герем в інтерв’ю у штабі об’єднаного військового командування в Таллінні.
Він порівнює дії РФ з діями «бандита», який влаштовує бійку на вулиці: «Вони намагаються створити привід».
Зазначається, що країни Балтії звикли до залякування з боку Москви, адже членство в ЄС і НАТО допомогло захистити країни.
Однак повномасштабне вторгнення до України змінило це. Тепер слабкі зусилля Заходу допомогти Києву та активний перехід РФ до воєнної економіки, зберігаючи підтримку суспільства, створюють відчуття появи нової загрози.
Нерішучість у допомозі Україні спонукає Росію до нових зазіхань
«Я сприймаю сьогоднішню ситуацію як велику спокусу для Росії напасти на Захід і країни НАТО, оскільки вони бачать нашу нерішучість у підтримці України», – сказала експрезидентка Литви Даля Грібаускайте, яка зустрічалася з Путіним, коли перебувала на посаді.
За її словами, вже занадто пізно для стримування, а натомість необхідно посилити захист – і терміново.
«Тому що у нас не буде навіть дня. Зовнішні території мають ширину 300 кілометрів, і йдеться не про дні чи тижні, а про години», – наголосила експрезидентка Литви.
Грібаускайте відома своїми заявами щодо Росії. Але подібні заклики про необхідність готуватися до війни надходять із інших країн, наприклад, з Норвегії та Швеції, яка слідом за Фінляндією перебувають у процесі вступу до Альянсу, перетворюючи Балтійське море на «озеро НАТО».
НАТО посилює свою присутність за допомогою бойових груп у кожній із трьох балтійських держав. Але лідери цих держав скаржаться, що деякі члени Альянсу, здається, досі не усвідомлюють загрози.
Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас нарікає на той факт, що через 10 років після згоди союзників по Альянсу витрачати 2% ВВП на оборону, багато хто досі відчуває нестачу, незважаючи на загрозу війни.
«І чому? Я думаю, тому що ця війна здається дуже далекою, і деякі лідери все ще можуть думати, що вам не потрібно витрачати це на оборону, тому що загроза не така реальна», – сказала Каллас в інтерв’ю 16 січня.
Країни Балтії готуються до війни з Росією
Балтійські країни не чекають на інших. Вони збільшують витрати на оборону, купують системи ППО та берегової оборони, ракетні установки HIMARS і розглядають можливість ширшого призову до війська.
Естонія, наприклад, була найбільшим покупцем 155-мм артилерійських снарядів у ЄС минулого року. Вони погодилися побудувати сотні бункерів уздовж російського кордону. А Латвія ненадовго розглядала мінування цієї території, перш ніж відмовитися від ідеї.
«Росія поки не готова вступати у військовий конфлікт з НАТО. Це станеться не сьогодні чи завтра. Але навіть за рік чи пів року вони можуть зробити з нами щось дуже жахливе. Їм не потрібно йти на Варшаву чи Берлін, чи навіть Таллінн. Це може прийняти форму невеликої військової агресії», – оцінив естонський генерал.
За оцінками західних спецслужб, є від трьох до п’яти років, перш ніж Росія може становити загрозу після відновлення військової машини, у разі припинення бойових дій в Україні.
