Сьогодні – сороковий день після Різдва – Стрітення Господнє
Свято Стрітення Господнє і для чого освячують свічки цього дня .Яке призначення Стрітенської свічки ?
Напередодні великого християнського свята у музеї «Староскварявський іконостас XVI-XVIII ст.», філії Львівського музею історії релігії, молодший науковий співробітник Оксана Юфим пригадала дітям історію виникнення свята і звичаї, пов‘язані з ним.
Про це розповів на своїй сторінці у Фейсбук директор Львівського музею історії релігії Орест Малиць.
Керівник Народного дому Марта Дорота провела майстер-клас для дітей села і працівників музею. Вони виготовили (кожен для себе) стрітенську свічку, справжню, з вощини, і прикрасили її натуральними матеріалами. А вже у свято Стрітення Господнього власноруч виготовлену свічку зможуть освятити.
Стрітення Господнє – одне з дванадцяти найбільших християнських свят, яке відзначається на 40-й день після Різдва.
Зі святого Євангелія знаємо, що саме в цей день немовля Ісуса принесли в Єрусалимський храм, де його зустріли старець Симеон (саме він впізнав в дитині Спасителя світу) і пророчиця Анна, радіючи, благословляючи і славлячи, “говорила про Нього всім, хто [свого спасіння та] визволення Єрусалиму чекав” (Лк.2:38).
Цей день вважається символом зустрічі людства з Богом.
У день Стрітення Господнього в церквах, за традицією, освячуються свічки
Ця традиція сягає XVII століття. Ще київський митрополит Петро Могила у своєму «Требнику» вводить цей Чин освячення свічок. На наших землях цієї традиції дотримуються всі християни.
Свічка – це приклад Христа, який прийшов на землю як «Світло для світу». Отже, свічка – символ світла. Хоч би якою сильною була темрява, коли ми запалимо свічку, вона щезає.
Християни знають, що стрітенську свічку прийнято запалювати не просто як оберіг, а з вірою і щирими молитвами до Бога під час складних ситуацій: негоди, важкої хвороби, тривоги і неспокою в родині…
Тепер ще й додаємо велику тривогу за майбутнє України і наших Воїнів-захисників.
Нехай ця свічка, яка нагадує нам про запалений у кожному з нас вогник Божої благодаті, буде символ надії на перемогу України над російським окупантом, символом миру і спокою в наших домівках і як символ зустрічі людства з Богом.
Що відомо про музей Староскварявський іконостас
Церква святого архистратига Михаїла знаходиться у Старій Скваряві поблизу Жовкви. Вона є однією з найдавніших пам’яток дерев’яної народної архітектури в Україні, що мають конкретну дату.
У 2008 р. при обстеженні церкви, на брусі північної стіни нави знайдено дату побудови — 1508 р., написану чорною фарбою уставом ХVI ст.
Церква стояла у сусідньому селі Глинську на горі Горай на місці давнього городища Щекотина. У важко доступному для місцевих жителів місці. Згодом громада села Глинськ побудувала нову святиню на більш зручному місці. Тому церква, що була розташована на горі — пустувала.
У 1715 р. цей храм перенесли у Стару Скваряву поставили на місці згорілої старої дерев’яної церкви Втечі до Єгипту Пресвятої Богородиці, відомої з 1578 р.
Будівля Церкви – одноверха тризрубна, вкрита гонтою, складається із квадратної нави, трохи вужчої вівтарної частини і бабинця. Належить до зразків Галицької будівельної школи. Для церков такого зразка характерне розміщення одного вікна у північній стіні нави і 2 вікна у південній. Її площа — 50 кв.м., висота — 15 м.
Загалом збережено автентичний низ та іконостас, а от верхня частина храму є пізнішою перебудовою.
До церкви у Старій Скваряві перенесли і її іконостас — єдиний вцілілий зразок українського сакрального малярства XVI-XVII ст.
Музей було відкрито 11 жовтня 2015-го року.
