В Україні вшановують подвиг Героїв Крут

106-ї роковини трагічного бою під Крутами вшановують в Україні.

Як і сьогодні, тоді Українську державу боронили від російських окупантів, як і сьогодні, Україна чекала на підтримку країн Заходу. Герої Крут зупинили російську орду, дали час для підготовки

У грудні 1917-го станцію Бахмач на Чернігівщині (важливий залізничний вузол на кордоні УНР і Росії ) охороняв загін Першої української військової школи ім. Б. Хмельницького.

На початку 1918 року до них надійшло підкріплення з Києва – 1-ша сотня Куреня студентів Січових Стрільців. Це були студенти Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Т. Шевченка), гімназисти старших класів. Вони зайняли оборону біля станції Крути  – між Ніжином і Бахмачем, за 130 км від Києва.

Вранці 29 січня 1918 року розпочався наступ більшовиків на станцію Крути. За різними даними їх було від 4 до 6-7 тисяч. З українського боку в бою під Крутами брали участь до 600 бійців.

Упродовж кількагодинного бою було відбито кілька атак ворога, бойові втрати більшовиків складали до 300 убитих, а також поранені, полонені.

Аби уникнути оточення, українським військам віддали наказ відійти. Тоді, відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення. Взвод у сутінках втратив орієнтир і вийшов на станцію Крути, яку вже зайняли червоноармійці. Близько 30 юнаків взяли у полон, катували, а потім стратили.

Ось як про Героїв писав український поет Павло Тичина

Пам’яті тридцяти

На Аскольдовій могилі

Поховали їх –

Тридцять мучнів українців,

Славних,  молодих…

На Аскольдовій Могилі

Український світ! –

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла снятись

Зрадника рука? –

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро-ріка…

На кого завзявся Каїн?

Боже, покарай! –

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих. –

На Аскольдовій Могилі

Поховали їх.

Вірш-реквієм присвячено героям, що полягли в бою під Крутами 29 січня 1918, захищаючи молоду Українську Державу.

Вперше надруковано у газеті “Нова рада” -№ 38, березень 1918.

 
Михайло Грушевський. Скорботний Гімн

Промова під Центральною Радою на похороні студентського куреня 19 березня

Dulce et decorum pro patria mori !

Солодко і гарно вмерти за отчину – каже латинський поет, поезії котрого були шкільною книжкою тих, котрих тепер ховаємо. Солодко і гарно! Се затамили вони – і не опустили тої рідкої нагоди, яку дала їм нинішня велична хвиля відбудовання нашої держави і охорона вільностей і прав нашого трудящого народу. Вони стали грудьми за свою батьківщину і мали щастя полягти головами в сій святій боротьбі…

Вони щасливі, що могли купити своєю кров’ю такі вартости свому народови! Батьки, брати, сестри тих, котрих ми сьогодні ховаємо!

Стримайте сльози, що котяться ся з ваших очей, як стримую я.  Бо ж ті, котрих ви ховаєте, доступили найвищого щастя – вмерти за отчину!

Їх слава і вдячна пам’ять про них житиме з нашою  свободою разом, серед народу нашого однині до віку!

У бою під Крутами українські війська виконали наказ командування – наступ більшовиків зупинили. Наші війська організовано відступили, руйнуючи за собою колії й мости. А Симон Петлюра мав час придушити повстання більшовиків, яке тоді ж розпочалося на заводі “Арсенал”.

Тоді також Україна (УНР) вела переговори із країнами Четверного союзу (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією). Київ тоді був під контролем Центральної Ради, важливо було затримати більшовиків під Крутами.

9 лютого 1918 року був підписаний Берестейський мирний договір – УНР була визнана як самостійна держава, а її армія отримала підтримку німецької та австро-угорської армій у боротьбі з більшовиками.