В Україні вшановують подвиг Героїв Крут
106-ї роковини трагічного бою під Крутами вшановують в Україні.
Як і сьогодні, тоді Українську державу боронили від російських окупантів, як і сьогодні, Україна чекала на підтримку країн Заходу. Герої Крут зупинили російську орду, дали час для підготовки
У грудні 1917-го станцію Бахмач на Чернігівщині (важливий залізничний вузол на кордоні УНР і Росії ) охороняв загін Першої української військової школи ім. Б. Хмельницького.
На початку 1918 року до них надійшло підкріплення з Києва – 1-ша сотня Куреня студентів Січових Стрільців. Це були студенти Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Т. Шевченка), гімназисти старших класів. Вони зайняли оборону біля станції Крути – між Ніжином і Бахмачем, за 130 км від Києва.
Вранці 29 січня 1918 року розпочався наступ більшовиків на станцію Крути. За різними даними їх було від 4 до 6-7 тисяч. З українського боку в бою під Крутами брали участь до 600 бійців.
Упродовж кількагодинного бою було відбито кілька атак ворога, бойові втрати більшовиків складали до 300 убитих, а також поранені, полонені.
Аби уникнути оточення, українським військам віддали наказ відійти. Тоді, відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення. Взвод у сутінках втратив орієнтир і вийшов на станцію Крути, яку вже зайняли червоноармійці. Близько 30 юнаків взяли у полон, катували, а потім стратили.
Ось як про Героїв писав український поет Павло Тичина
Пам’яті тридцяти
На Аскольдовій могилі
Поховали їх –
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих…
На Аскольдовій Могилі
Український світ! –
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла снятись
Зрадника рука? –
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! –
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. –
На Аскольдовій Могилі
Поховали їх.
Вірш-реквієм присвячено героям, що полягли в бою під Крутами 29 січня 1918, захищаючи молоду Українську Державу.
Вперше надруковано у газеті “Нова рада” -№ 38, березень 1918.
Михайло Грушевський. Скорботний Гімн
Промова під Центральною Радою на похороні студентського куреня 19 березня
Dulce et decorum pro patria mori !
Солодко і гарно вмерти за отчину – каже латинський поет, поезії котрого були шкільною книжкою тих, котрих тепер ховаємо. Солодко і гарно! Се затамили вони – і не опустили тої рідкої нагоди, яку дала їм нинішня велична хвиля відбудовання нашої держави і охорона вільностей і прав нашого трудящого народу. Вони стали грудьми за свою батьківщину і мали щастя полягти головами в сій святій боротьбі…
Вони щасливі, що могли купити своєю кров’ю такі вартости свому народови! Батьки, брати, сестри тих, котрих ми сьогодні ховаємо!
Стримайте сльози, що котяться ся з ваших очей, як стримую я. Бо ж ті, котрих ви ховаєте, доступили найвищого щастя – вмерти за отчину!
Їх слава і вдячна пам’ять про них житиме з нашою свободою разом, серед народу нашого однині до віку!
У бою під Крутами українські війська виконали наказ командування – наступ більшовиків зупинили. Наші війська організовано відступили, руйнуючи за собою колії й мости. А Симон Петлюра мав час придушити повстання більшовиків, яке тоді ж розпочалося на заводі “Арсенал”.
Тоді також Україна (УНР) вела переговори із країнами Четверного союзу (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією). Київ тоді був під контролем Центральної Ради, важливо було затримати більшовиків під Крутами.
9 лютого 1918 року був підписаний Берестейський мирний договір – УНР була визнана як самостійна держава, а її армія отримала підтримку німецької та австро-угорської армій у боротьбі з більшовиками.