Українські миші допомагають битися з російськими окупантами

Поділитись

У холодну пору року миші традиційно шукають у полях їжу. Особливо їх помітно у тих місцях на сході та півдні України, де пролягає лінія фронту.

Зрозуміло, що миші не знають і не розрізняють, де окопалися українські захисники. а де російські окупанти. Однак як повідомляє видання “Главком” з посиланням на Міністерство оборони України, у підрозділах російської окупаційної армії зростає невдоволення через неналежне забезпечення зимовими речами, та повну відсутність медичної допомоги.

Зокрема, на Куп’янському напрямку в багатьох підрозділах російських загарбників зафіксовано спалах так званої «мишачої лихоманки».

«Хвороба має вірусний характер та передається до людини від гризунів – через прямий контакт зі збудником, внаслідок вдихання пилу мишачих екскрементів чи потрапляння їх у продукти харчування, які вживає людина», – йдеться в повідомленні.

Симптоми мишачої лихоманки: сильний головний біль, зростання температури тіла до 40 градусів, висипи та почервоніння, зниження тиску, крововиливи в очах, нудоту, блювання по декілька разів на день. Оскільки хвороба вражає нирки, заражений мишачою лихоманкою відчуває інтенсивний біль в попереку та має серйозні труднощі із сечовипусканням.

«Скарги на лихоманку від особового складу російської армії, який задіяний у війні проти України, командування проігнорувало, розцінивши їх як черговий прояв ухилення від участі в бойових діях. До того ж, на першому етапі перебігу «мишача лихоманка» нагадує звичайний грип», – кажуть у розвідці.

Миші досить швидко розмножуються, народжують від 5-6 до 10 виводків за рік, самки здатні народжувати потомство вже у віці 6 тижнів.

Відомо, що миші, щурі та бабаки є переносниками багатьох хвороб. Ці захворювання можуть поширюватися на людей як безпосередньо через контакт з гризунами, укуси й подряпини, так і через контакт з фекаліями гризунів, їхньою сечею або слиною — через вдихання повітря або вживання їжі, забрудненої відходами гризунів. Гризуни можуть бути носіями кліщів або бліх, які своєю чергою можуть бути переносниками бактеріальних інфекційних хвороб. При чому вони часто не викликають у гризунів жодних очевидних захворювань, тому визначити візуально, чи є гризун носієм хвороби, майже неможливо.

Певні захворювання поширюються від гризунів до людей через прямий контакт із зараженими гризунами — вдихання повітря, дотик до заражених матеріалів, а потім — очей, носа чи рота, укус або подряпину шкіри інфікованим гризуном, а також вживання їжі, з якою миша контактувала.

Перелік деяких вірусних і бактеріальних інфекцій, які прямо переносять гризуни до людей:

  • Хантавірус
  • Мавпяча віспа
  • Сальмонельоз
  • Черевний тиф
  • Туляремія
  • Лептоспіроз.

Наприклад, туляремією і лептоспірозом можна заразитися через уживання сирої води, через їжу, до якої мала доступ хвора тварина, а також через контакт з навіть мертвим гризуном. На щастя, від тих різновидів туляремійної бактерії, які циркулюють в Україні, смертність низька — менше одного відсотка. Проте перебіг хвороби надовго укладає людину на лікарняне ліжко — температура 38-40° тримається від 2 до 4 тижнів, супроводжується болями, збільшенням лімфовузлів.

У лептоспірозу перебіг хвороби важчий та летальність вища — у тяжких випадках смертність сягає 30-35 відсотків. Бактерія викликає інтоксикацію, яка уражає нирки, печінку, серцево-судинну та нервову систему. Для передачі лептоспіри вистачає навіть непомітних оку пошкоджень шкіри.

Також гризуни є переносниками хвороб, що передаються людині опосередковано через укуси комах і кліщів — до прикладу бореліоз, хвороба Лайма, рикетсійна віспа. В Україні наразі не реєструються надто масові випадки перелічених інфекцій, проте зоонозні хвороби завжди є досить небезпечними.