Українські пенсіонери та інтернет: медіаграмотність прогресує

Український інститут медіа та комунікації провів комплексне дослідження потреб людей старшого віку (60+) у сфері медіаграмотності. Адже саме українці віком 60+ становлять понад чверть населення України і саме ця категорія осіб є активними учасниками виборчого процесу, який поки що з огляду на війну неможливий.

А якщо врахувати, що війна змусила покинути Україну понад 5 мільйонів українців, значна частина з яких є також потенційними виборцями молодого та середнього віку, то роль пенсіонерів, які живуть в Україні, у будь-якій наступній виборчій кампанії буде дуже суттєва. Ці особи визначатимуть політичну палітру, а відтак і їхні уподобання будуть формуватися в тому числі і на підставі того, якими медіа вони послуговуються для формування для себе виборчих уподобань.

Дослідження проводилося протягом 2023 року в партнерстві з DW Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).

Дослідження включало:

• соціологічне опитування (проведено КМІС з 11 травня по 04 липня 2023 року; опитано 1186 респондентів віком від 60 років, які проживають у всіх регіонах України);
• фокус-групові обговорення (проведено 8 фокус-груп у 8-ми регіонах України),
• онлайн-опитування та інтерв’ю експертів, представників громадських організацій, які працюють з аудиторією 60+ у сфері медіаграмотності, а також представників донорських та урядових організацій.

На початок 2023 року Держкомстат зафіксував 10,68 млн пенсіонерів. Ця вікова група залишається найактивнішою, коли йдеться про голосування на виборах, і може значно впливати на суспільство та політику.

«Попри таку значну кількість, ця вікова група суттєво обмежена у своїх інформаційних правах і ми спостерігаємо в країні інформаційну нерівність між різними віковими групами. Люди старшого віку часто недоотримують ту чи іншу інформацію через те, що менше користуються інтернетом та сучасними гаджетами. Тому ми вдячні нашим партнерам з Deutsche Welle Akademie, що можемо приділити більше уваги людям старшого віку, — сказала виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікації Діана Дуцик. — Це дослідження дозволить нам більш ґрунтовно розробити кілька освітніх моделей з медіа та інформаційної грамотності для людей старшого віку».

Смартфон для половини пенсіонерів – вікно у світ

Хоча основним джерелом інформації для старшої вікової категорії досі є телебачення,
майже половина опитаних користуються смартфоном. При цьому, для більшості смартфон — це єдиний пристрій, яким вони користуються для виходу в інтернет. Також варто
враховувати значні вікові, регіональні, та гендерні відмінності у використанні пристроїв
та джерел інформації.

Жінки частіше виходять в інтернет зі смартфона, а чоловіки значно
частіше користуються для цього комп’ютером або планшетом. Спостерігаємо великий
розрив між аудиторією 60-69 та 70+ щодо використання інтернету та онлайн-джерел.
Аудиторія у містах на Півдні та Сході країни більше користується онлайн-джерелами, ніж
аудиторія у селах та на Заході країни.

Не смартфоном єдиним

2 Перегляд новин на смартфоні характеризується епізодичністю, акцентом на швидкість
та стислість повідомлень, на слідкування за поточними подіями. Водночас споживання
новин на інших пристроях, таких як широкоекранний телевізор, планшет, ноутбук, скоріше, асоціюється у респондентів із перегляданням аналітичних передач, із більш поглибленим споживанням медіаконтенту. Також користування лише смартфоном може
обмежувати респондентів, особливо старших вікових груп, що мають проблеми із зором, дрібною моторикою тощо. Тобто важливо також продовжувати навчальні програми
з користування комп’ютером, оскільки такі навички розширюють можливості споживання та створення медіаконтенту.

3 Медіапрактики та споживання інформації групою респондентів, що (майже) не користується інтернетом, часто не є автономними. Їх агентність та власний вибір у користуванні
медіа, а отже, і обізнаність у поточних подіях значно обмежені технічною інфраструктурою (наявністю електронних пристроїв, каналів інформації, або рекомендацій онлайнагрегаторів та алгоритмів) та колом спілкування (можливостями та бажанням дітей і родичів допомагати їм з користуванням пристроями та інформувати їх).

4 Більшість респондентів, що користуються інтернетом, поєднують традиційні (переважно телебачення) та онлайн-джерела (переважно Telegram та YouTube) у споживанні новин. Поширена практика безперервного споживання новин може погано позначатися на психологічному здоров’ї респондентів, викликаючи відчуття пригніченості, безсилля, тривоги.

З цим пов’язані такі відчуття як «перевантаження новинами» і потреба у «відпочинку від новин». Ці результати показують, наскільки важливими є навички медіаграмотності не лише для свідомого споживання новин, але й для формування психологічної стійкості під час війни.

Джерела пошуку новин

5 Дві третини аудиторії 60+, згідно з результатами національного опитування, користуються пошуковими системами. Проте фокус-групи показують, що багато респондентів шукають інформацію у YouTube, деякі також використовують Facebook та месенджери для пошуку інформації.

Лише незначна кількість респондентів має певні критерії щодо пошуку інформації. Як правило, респонденти переглядають джерела від першого і далі, читаючи зміст сайтів, доки не знайдуть інформацію, що їх влаштовує. За результатами фокус-групових обговорень можемо зробити висновок, що аудиторія 60+ загалом слабко орієнтується у алгоритмах пошукових платформ та особливостях інтерфейсу пошуковиків, та потребує додаткової освіти і набуття навичок пошуку інформації онлайн. Потрібні подальші дослідження (наприклад, застосовуючи етнографічні методи, експерименти),
щоб зрозуміти процедури і критерії, які респонденти застосовують під час так званого
«інтуїтивного» пошуку інформації у Google.

Чоловіки впевненіші, західняки сміливіші

6 Більшість респондентів старшого віку впевнені у своїх навичках відбору та перевірки
інформації. При цьому, помітна гендерна та регіональна різниця у оцінці навичок. Чоловіки вище оцінюють свої навички, ніж жінки.

Респонденти на Заході країни більш впевнені у своїх можливостях відрізнити правдиві новини від неправдивих, ніж на Півдні та Сході. Серед респондентів превалює скептичне ставлення до новин, та є поширеними такі практики як порівняння медіаджерел між собою, споживання новин з різних каналів та джерел інформації, та лімітування джерел лише до офіційних каналів.

Серед людей, що низько оцінюють свої навички відбору та перевірки інформації, поширена
загальна недовіра до джерел інформації («правди все одно ніхто не скаже»). Також поширені уявлення про споживання новин як практику, що повинна займати дуже багато
часу, а також уявлення про себе, як про «просту людину» з обмеженими ресурсами, що
не може отримати та правильно зрозуміти інформацію. Такі переконання поглиблюють
відчуття безпорадності перед великим потоком інформації.

7 Порівняно з досить високою оцінкою своїх навичок відбору та перевірки інформації,
бачимо, що респонденти набагато менше впевнені у своїх технічних навичках користування пристроями та платформами. Опитування показує, що менше половини респондентів володіють базовими навичками користування електронними пристроями та інтернетом. Такі результати говорять про вцілому низький рівень оперування алгоритмами, що потенційно знижує агентність старших людей, можливість самостійно регулювати свій інформаційний простір.

Пенсіонери не дискутують

8 Також бачимо досить низький рівень участі старшого населення у формуванні дискурсів
у соціальних мережах та створенні онлайн-контенту. Так, майже третина респондентів,
що користуються інтернетом, не виконували жодних активних дій онлайн, використовуючи інтернет лише для отримання інформації.

Результати опитування показують також помітну регіональну різницю у кількості респондентів, що висловлюють свою думку в інтернеті: на Заході респонденти коментують та публікують пости у соціальних мережах, та коментують матеріали на новинних сайтах майже на 10% більше, ніж на Сході. Потребуємо подальших досліджень, щоб зрозуміти причини такої регіональної різниці. Одним
з важливих винятків у загальній картині низької активності респондентів онлайн є пожертвування грошей, що пояснюється частим поширенням онлайн-зборів на потреби армії та інші волонтерські ініціативи під час війни.

Іншим важливим винятком є досить висока кількість респондентів, що пересилали новини родичам, друзям або знайомим. Цілком можливо, що старші люди є основними постачальниками новин у родинних чатах. Відповідно, для інформованого суспільства їхні навички відбору та перевірки інформації є надзвичайно важливими.

Комуналка через онлайн-банкінг

9 Онлайн-банкінг охоплює половину населення старшого віку. Майже 60% громадян
старшого віку оплачує комунальні послуги в інтернеті, та майже половина користуються
своїм банківським рахунком онлайн. Громадяни на Сході країни в середньому частіше
користуються онлайн-банкінгом, ніж на Заході.

Чоловіки в середньому користуються онлайн-банкінгом частіше, ніж жінки. Основними причинами небажання користуватися онлайн-послугами респонденти називають нерозуміння, як користуватися цими послугами, та надання переваги живому спілкуванню.

При цьому, на Сході значно більше число респондентів зазначають, що не знають, як користуватися онлайн-послугами, ніж на Заході. Подальші дослідження повинні з’ясувати причини цих відмінностей.

Безпека і паролі

10 Окрім банківських додатків та додатку «Дія», більшість респондентів не приділяють уваги
встановленню паролів в інтернеті та на своїх електронних пристроях. Натомість вони зазначають, що їм «немає чого приховувати», якщо це не стосується безпосередньо їхньої фінансової безпеки. Однією з причин такого ставлення є поширене переконання, що паролі не є дієвими. По-перше, хакери, за бажання, можуть зламати будь-яку сторінку, і, по-друге, уся приватна та публічна переписка відслідковується як органами внутрішньої безпеки, так і закордонними шпигунами. Найкращим засобом дотримання безпеки в інтернеті, отже, є самоцензура. Подальші дослідження мають визначити фактори, що впливають на ставлення до безпеки в інтернеті, такі як: освіта, стать, досвід роботи з електронною технікою та інші.

11 Більше половини респондентів бажають опанувати навички з медіаграмотності або покращувати свої знання. Найбільш популярними запитами виявилися: вміння платити
комунальні послуги онлайн, вміння користуватися додатком «Дія» та вміння користуватися смартфоном і/або комп’ютером.

Під час фокус-групових дискусій учасники зазначали, що оскільки їхні родичі та друзі часто не мають часу або можливості допомогти їм, вони потребують більш комплексного вирішення проблеми. При цьому переважна більшість учасників фокус-груп не чули про можливість відвідувати курси з підвищення медіаграмотності.

У 60+ вчитися не пізно

12 Для побудови курсів для аудиторії 60+ критичним є долучення психологів, геронтологів
та інших спеціалістів. Для цієї аудиторії більш ефективними є довготривалі курси, оскільки люди 60+ навчаються повільніше, а також знайомство з тренером та знайомство учасників між собою у цьому випадку є інтегральною частиною навчального процесу. Людям 60+ необхідна додаткова адаптація для психологічного переключення з позиції «авторитетного дорослого» до позиції «учня». Програма з медіаграмотності повинна передбачати також підготовчий тренінг з цифрової грамотності. Часто для таких курсів необхідна додаткова техніка (смартфони, ноутбуки, планшети). Без належного довготермінового фінансування, організації не можуть створити курсів, що враховують ці особливості.