Василь Каразін: ” Могутнім може бути тільки народ, озброєний знаннями…”

Поділитись

Ці слова належать українському вченому гуманітарних і технічних наук, практику-досліднику, меценату Василю Каразіну (1773 -1842). 10-го лютого цього року відзначали 250-річчя від дня його народження.

Народився у сім’ї дворянина-офіцера Назара та дружини Варвари з роду Ковальських у селі Кручики (244 душ кріпаків, село подароване сім’ї царем за примірну службу в армії).

Справжнє прізвище предків Василя Каразіна — Караджі. Вони були болгарами, за іншими відомостями — сербами. Прадід засновника Харківського університету Григорій Караджі служив архієпископом у Софії.

На жаль, через нещасний випадок 52-річний батько помер. На його пам’ятнику слова епітафії Григорія Сковороди: ”Назару Александровичу, господину полковнику Каразину память буди и буди успокоение”.

У сина – узвичаєно – навчання, приватна школа (вчитель Григорій Сковорода). До речі, домашні назвали дитину Богданом, а при хрещенні отримав ім’я Василь.

Мав перспективу стати,  як батько,  офіцером. Відмовився,  вибрав світське життя і науку.

Отримавши дозвіл від царя на будівництво  вишу, Василь Каразін подався до рідного Харкова. Тут виступив перед громадою міста про майбутній університет.

На його думку, він сприятиме розвитку торгівлі, збільшенню кількості мешканців. Зрештою, Харків стане для імперії тим, чим були Афіни для Греції.

Громада Харкова зібрала 618 тисяч золотом рублів (це були в основному місцевості, в яких побував Григорій Сковорода !), козацтво подарувало 125 десятин землі.

Та для початку будівництва вишу коштів бракувало. Василь Каразін випрошував їх у поміщиків, віддавав у заставу свій маєток, аби проплатити обладнання бібліотеки, виписав із-за кордону майстрів, професорів.

На жаль, знайшлися негідники-заздрісники, які написали цареві брехливі доноси, мовляв, Каразін хоче розбагатіти. Цар відсторонив його від усіх справ, пов’язаних із вишом та зобов’язав повернути кошти з власної кишені.

Не послухався. Перший в Східній Європі Харківський університет відкрили 17 (29) лютого 1805-го.

Василя Каразіна на відкриття вишу… не запросили.

Його товариш і однодумець Фотієв писав: ”Велике зібрання дворянства, громадськості з інших губерній були вражені… навіть найбільші зоїли визнавали, що щастя цим Україна лише вам зобов’язана. Ті ж, хто вам відданий, кому відомі ваші сердечні почуття та наміри, благословляли ваше ім’я”.

Університет мав чотири факультети – моральних і політичних наук, фізичних і  математичних наук, медичних та мовних наук. Студенти вишу  вчилися військовій справі.

Університет Каразіна В.Н. у Харкові

У селі Кручик (Харківщина) на Покрову освятили першу школу (засновник – Василь Каразін) для навчання кріпаків. Він – автор “Устава сільської громади”, згідно з яким поміщика можна було притягнути до суду.. З громадських коштів оплачував працю фельдшера, службу диякона, священика, вчителів, а також ремонт школи,  працю аптекаря.

У Кручиках діяла лабораторія. Тут виготовляли високоякісний спирт, його продавали за кордон, вичиняли шкіри, робили бездимні свічки, мило, оцет,  скипідар, олію, дьоготь, смоли для копчення.

Інколи Каразіна йменували ”чаклуном”, адже він викликав дощ і вітер. Лише через півстоліття француз Левер’є створив метеостанцію !

Нарешті, вчений-дослідник створив паровий двигун без поршнів. Через 33 роки з гіркотою довідався про випробування першого парового двигуна на Темзі.

Каразін – дійсний член семи наукових товариств Росії. Отримав чималі борги. Збирався в Крим, у дорозі застудився, занедужав і закінчив життя. Похований на цвинтарі Миколаєва у склепі.

На мармуровій стелі викарбувані слова: ”Винуватець створення в Росії міністерства народної освіти. Засновник Харківського університету, фундатор та урядник справ філотехнічного товариства.

Поміщик, котрий першим підніс кріпаків до гідності істот вільних, натхненник розвитку торгівлі та піднесення громадян у місті Харкові, природознавець, який вперше висловив думку про можливість перетворити метеорологію на науку точну, корисну для людей, почесний член двох університетів – Московського та Харківського.

Член різних товариств – російських та іноземних. Статський радник і кавалер”.

Трагічна доля не обминула його подружнього життя. 1796-го він одружився із місцевою кріпачкою Домною, вихованкою матері. Його першій дружині було всього 14 ! років, а Каразіну на той час 23.

Через деякий час Василь не витримує антинародної політики царського самодержавства. Намагається  виїхати з країни разом із дружиною. У Пскові їх затримали і піддали арешту (Віленська фортеця), згодом  відправили у Санкт-Петербург. Дружина була в надії, переживши стрес, під час пологів закінчила земне життя.

Василь Каразін і друга дружина Олександра.

 

У Василя Каразіна та його другої дружини Олександри було вісім дітей, дві дочки і шість синів. Про дівчаток мало що відомо, хлопчики в основному стали військовими. Найвідоміший син засновника університету носив химерне ім’я Філадельф, служив в різних міністерствах в Петербурзі і вийшов у відставку дійсним статським радником.