Мілена Рудницька: “Жінки пішли туди, куди вислав розум та інтереси нації”

Мілена справедливо вважається піонеркою українського фемінізму, журналістка, письменниця, посол польського сойму [1928-1935]. Народилася у родині українця, нотаріуса, філолога, професора Івана Рудницького та єврейки Іди Шпігель. Заміжня за Павлом Лисяком. У сім’ї було п’ятеро дітей.

Учителька Мілена Рудницька (народилася 15 липня 1892 року) у 1920-30-х рр. голова центру управи “Союзу українок” [Львів], українського жіночого конгресу, політичної жіночої організації [Станиславів] [1934] голова ”Дружини Княгині Ольги”; редакторка двотижневика ”Жінка”[1935-39], авторка політичних, феміністичних та виховних публікацій у тогочасній пресі, книг: ”Українська дійсність і завдання жінки” [1934]; “Західна Україна під большевиками” [1958]… Мілена Рудницька авторка петицій в Лізі Націй супроти голоду а радянській Україні, підтримувала контакти із урядовими та громадськими колами Західної Європи. До речі, радянська влада  вважала “Союз українок”,  як і  організації ”Просвіта”,” Рідна школа”, “НТШ”…націоналістичними.

Мілена Рудницька від імені українського жіноцтва представляла українську спільноту на святкових прийомах  митрополита Андрея [Шептицького]. Очевидно, тут йшлося і про справи жіноцтва, діяльність “Союзу українок”.

Вона досягла успіху і як викладачка, і як політикиня, і як літераторка, і як журналістка. Багато зробила, щоби поінформувати світ про трагічну долю українського народу за новітньої доби. Її діяльність та спадщина досі належним чином не вивчені й не поціновані на Батьківщині.

У роки Другої світової війни Мілена мешкала в окупованому нацистами Кракові, потім перед наступом радянських військ виїхала на захід, до Німеччини, зрештою до Швейцарії.

У сім’ї Рудницької-Лисяк і Павла Лисяка народився син Іван Лисяк-Рудницький – славетний український історик, дослідник української суспільно-політичної думки, автор близько 200 наукових праць. Серед них – “Проти Росії чи проти радянської системи” [1961],”Україна між Сходом і Заходом” [1966], “Політична думка підрадянського дисидентства” [1981], навчався у Львівському ун-ті.

Кілька знаменитих фраз вченого-історика: ”Існування нації спирається на свідому волю їхніх  слів”; “Якщо людина не хоче виконувати обов’язків, зв’язаних з приналежністю до нації, якщо вона не почуває себе ані відповідальною за долю колективу, якщо вона керується філософією ”моя хата скраю” – то вона ділом засвідчує, що вона ані дорожить своєю приналежністю до нації, ані самим життям нації”.

Переконаний, що нині в часи війни проти РФ це надзвичайно актуальні положення!

Мілена Рудницька у 1951 році переїхала до сина у США.

Згодом жінка повернулася до Європи й замешкала в Мюнхені.

Тут вона працювала на Радіо Свобода. На той час це був єдиний заробіток жінки. Дивлячись, що відбуваєтеся у світі, зневірившись у силі слова й зрозумівши, що “правда” належить лише “сильним світу сього” Мілена Іванівна оголосила безстрокове голодування.

 Унаслідок цього Рудницька відійшла в засвіти 29 березня 1976 року. Її поховали в Мюнхені. У 1993-му тлінки видатної громадської діячки перевезли до Львова й перепоховали на Личаківському кладовищі. Тут же похований і її брат Михайло.

Підготував Степан Беца.