Поранений музикант з Бахмута грав у Львові для українських захисників
У львівську лікарню потрапив поранений музикант-любитель із Бахмута. Війна забрала у нього домівку та улюблений музичний інструмент.
Юрію Гончаренку – 59. Все життя – у Бахмуті. Там працював у міжнародній охоронній агенції. А у вільний від основної роботи час – грав на урочистих заходах та в місцевому товаристві сліпих. Любов до музики у Юрія з самого дитинства. Грав – завжди. Навіть під час строкової служби в армії.
Звичний для Юрія й усталений роками плин життя у місті Бахмут змінився, коли його прийшли “визволяти” російські терористи.
Від Юрія, його сусідів і всіх мешканців. Чоловік пригадує: постійні вибухи та ракетні атаки стали буденністю. Більшість сусідів евакуювалися і… залишили своїх домашніх улюбленців. Аби вберегти їх від смерті, Юрій забрав одинадцятеро собак і котів до себе. Та одного дня, дорогою до магазину потрапив під атаку ворожих дронів. Уламками йому пошматувало тазостегнову кістку, перебило ноги та сильно контузило: чоловік втратив свідомість.
Отямився вже в Дніпрі. Згадав про зачинених в клітці тварин. Молив усіх, хто був поруч, зв’язатися з волонтерам, аби ті врятували його чотирилапих. І такі знайшлися та вивезли підопічних Юрія до Києва.
Пораненого в Дніпрі кілька разів прооперували та згодом відправили до Львова – в Центр Незламні. Так музикант з Бахмута опинився у лікарні Першого медичного об’єднання. Про це медики розповіли на своїй сторінці у Фейсбук.
Тут Юрій переніс ще п’ять операцій. А розрадою для нього у нас стало піаніно в реабілітаційному корпусі Центру. Відтоді грає щодня. Через травму, зізнається, що багато композицій призабув. Однак, коли починає грати, то пальці самі знаходять потрібні клавіші – і звучить мелодія.
“Це терапія пам’яті. Це хобі. Це дух. А коли бачу, що люди звертають увагу, це ще краще”, – каже Юрій.
На завершення реабілітації, у знак подяки, він організував концерт для пацієнтів та медиків. На клавішних – нові друзі, на гітарі – лікар-психолог нашого Центру ментального здоров’я, Павло Дубровний. Тепер Юрій прагне далі допомагати чотирилапим. Та мріє знову мати своє власне піаніно. Старе залишилося у зруйнованій домівці в Бахмуті.
