Наслідки підриву дамби на Каховській ГЕС це трагедія на десятиліття
У ніч на 6 червня російські терористи повторили ще один злочин імперії зла росії, яка знищила Запорізьку Січ, намагаючись стерти з пам’яті історію сильної Української держави. На місці історичної території Великого Лугу – Запорізької Січі, де було затоплено 150 тисяч гектарів, збудували Каховське море (площа 18,2 км. кв), яке забезпечувало водою, зрошувальною системою, регулювало екобаланс щонайменше трьох областей.
Вже нині десятки тисяч українців опинилися не тільки без господарки та засобів для існування, а й без жодних знарядь праці, які вони використовували у повсякденному побуті, вирощуючи з року в рік овочі та інші культури, що чудово зростали на півдні країни. І кількість таких потерпілих українців з кожним роком зростатиме в рази, адже мова не тільки про затоплену і фактично зруйновану родючу територію українських земель, а й про інші плодоносні краї, які зрошувалися саме завдяки налагодженій системі поливу. Про ці ймовірні труднощі і проблеми, з якими українцям доведеться зіткнутися у наступних роках. аналізується на сайті zaxid.net
Чи не найболючіша проблема, окрім забруднення кількох областей регіонів, це питна вода. Сотні тисяч людей можуть залишитися без питної води. За словами еколога ГО «Екодія» Богдана Кученка, Каховське водосховище пов’язане з грунтовими водами і безпосередньо впливало на їхній рівень, а це – вода у криницях і свердловинах.
«Наскільки великим буде цей вплив на падіння рівня грунтових вод, поки важко сказати, але це можуть бути десятки кілометрів вглиб», – наголосив Кученко.
Станом на ранок 8 червня у Херсонській області вже затоплено 600 кв. кілометрів. Найгірша ситуація на лівобережній частині, яка була окупована росіянами, тут людям не надають жодної допомоги. Рівень води піднявся на висоту 5,6 м.
У кількох громадах Херсонщини, зокрема у Нововоронцовській, вже повідомляють, що в криницях зникає вода. У Кривому Розі оголосили про обмеження водопостачання у нічний час.
Еколог спільноти «Чисте повітря для України» Максим Сорока вважає, що режим жорсткої економії споживання води буде вдалим рішенням місцевої влади принаймні на перший час, а громади мають переходити на нецентралізоване водопостачання. Окрім того, він застерігає, щоб мешканці Запоріжжя і Дніпра не перенавантажували водопровідні системи своїх міст – насоси можуть не витримати навантаження, коли всі одночасно набирають ванни.
А відсутність чистої води влітку – це ризик спалахів інфекційних кишкових захворювань. Найстрашніше виглядає у цій ситуації епідемія холери.
Також підтоплення впливають на інфраструктуру – енергетичну, зв’язку, транспортну.
«Наслідки у короткостроковій перспективі – підтоплення і затоплення природних територій, агроландшафтів, що триватимуть кілька тижнів. Зараз головне – врятувати людей і, по можливості, зберегти інфраструктуру – передусім енергетичну», – вважає доктор географічних наук, професор Херсонського державного університету Ігор Пилипенко.
Він додає, що проблеми із забезпеченням питною водою в Херсоні, Запоріжжі, Дніпрі, Кривому Розі і в Криму, на жаль, короткостроковими не будуть.
Сільське господарство і металургія без води ніяк не виживуть
Вода для півдня України завжди була актуальна. Особливо у весняно літній сезон. Водосховище Каховської ГЕС допомагало вирішувати цю проблему. Завдяки ньому через Північнокримський канал вода потрапляла на території, що потребували зрошення – а їх близько 500 тис. га лише в Херсонській області, а також – на півночі Криму. Завдяки меліоративній системі Херсонщина була лідером України з овочівництва та великим виробником зернових культур. Так само каналами вода ішла на поля Запоріжжя й Дніпропетровщини.
За даними «Укргідроенерго», вода у Каховському водосховищі може закінчитися за 3-4 дні. Тоді поля, що вдалося засіяти на другий рік повномасштабної війни великими жертвами, залишаться без поливу, а, отже, і без врожаю.
«У довгостроковій перспективі – це катастрофа грандіозного масштабу. Адже вода рухалася Північнокримським каналом в Крим, каналом Дніпро – Кривий Ріг – у Мелітополь, Бердянськ. Окрім питної води, будуть проблеми зі зрошуванням земель, а без цього на посушливому півдні сільське господарство і садівництво сильно постраждають – матимемо мінус 500 тис. га зрошуваних овочевих полів і садів. Ціни на овочі і фрукти будуть високими, а люди втрачатимуть роботу, адже буквально ліквідовано природну основу їхнього життя», – говорить Ігор Пилипенко.
Голова парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду також говорить, що посіви у Херсонській, Запорізькій і Дніпропетровській областях – під загрозою знищення.
«Підрив Каховської ГЕС – це терористичний акт, який ставить під загрозу світову продовольчу безпеку. Наслідки вже дуже суттєві для наших аграріїв. Адже зрошувати землі у трьох регіонах, які залежать від Каховської ГЕС, зараз неможливо. Ці регіони постачають наше продовольство світові. Підрив росіянами ГЕС – не тільки факт екоциду, який зачіпає екосистему всього Чорноморського регіону, а й чергова спроба агресора спровокувати голод у світі», – сказав він.
Також каналом Дніпро – Кривий Ріг рухалася технічна вода, що забезпечувала потреби української металургії. Металургійна промисловість не зможе працювати без води, говорить професор Ігор Пилипенко. На підтвердження цих слів ввечері 6 червня стало відомо, що металургійний гігант ArcelorMittal призупинив виплавку сталі для зниження споживання води в критичних умовах.
Окрім того, продовжує Ігор Пилипенко, у регіоні розташовані три найбільші електростанції, що до великої війни забезпечували до 40% української енергетики. Каховська ГЕС підірвана, згодом може зупинитися найбільша в Європі Запорізька атомна електростанція, що має шість блоків, а потім – Запорізька теплова електростанція.
«Короткострокові наслідки ми переживемо, тим більше, в України є досвід ліквідації наслідків повеней на Прикарпатті і в Закарпатті. А от далі буде гірше. Справа не у новому будинку чи в мості, чи в дорозі – ми можемо втратити промисловість і сільське господарство. Перші катастрофічні наслідки підриву Каховської ГЕС ми побачимо вже восени і з кожним сезоном ставатиме гірше», – прознозує науковець.
Еколог Максим Сорока зазначає, що катастрофа, спричинена терактом росіян на Каховській ГЕС, призведе до того, що інші області України матимуть прийняти до 400 тис. нових переселенців, а в перспективі – до 1,5 млн кліматичних біженців. Адже без води, сільського господарства, роботи і з піщаними бурями натомість люди не зможуть жити в регіоні.
Щоб відновити економіку регіону, потрібно буде звести нову ГЕС і поступово заповнити її чашу водою, вважає Ігор Пилипенко. В «Укргідроенерго» вже повідомили, що це може зайняти більше п’яти років і коштуватиме до мільярда доларів. Та оцінити збитки, пошкодження і розпочати будь-які роботи можна буде лише після деокупації лівобережжя Херсонщини.
Що буде із заповідниками і морем
Українська природоохоронна група заявила, що будь-які наслідки для довкілля можна буде почати оцінювати лише тоді, кола вода спаде із затоплених територій. Та деякі інші екологи вже говорять про те, що на нас може чекати. Наприклад, затоплено Нижньодніпровський природний парк, що прилягає до Каховського моря.
За словами еколога Богдана Кученка, забруднена мастилом із Каховської ГЕС вода може потрапити у Дніпровсько-Бузький лиман. З одного боку, забруднення може бути не катастрофічним, але воно вплине на екосистему: наприклад, забруднену рибу їстимуть птахи і помиратимуть від неї, також ця риба потраплятиме в Чорне море і наслідки катастрофи можуть поширитися на весь чорноморський регіон – не лише на його українську частину.
«У нижній частині сховища спостерігалася природна екосистема. З одного боку, це заплавна територія, вона вміє давати собі раду під час підтоплень. Але одна повінь цього року вже була і, можливо, це вже буде надмірне навантаження. Якщо говорити про Кінбурнську косу, там гніздяться рідкісні птахи, є популяції декількох ендемічних видів, що можуть бути частково чи повністю втрачені», – говорить Богдан Кученко.
Окрім того, ландшафтний парк «Кінбурнська коса», що потерпає від пожеж внаслідок обстрілів, може частково опинитися під водою, адже розташований нижче рівня моря. 8 червня Кінбурнська коса опинилася відрізаною від материка, її частина під водою.
Голова держпідприємства «Ліси України» Юрій Болоховець повідомив, що на Херсонщині через підрив Каховської ГЕС може бути затоплено 55 тис. га лісів, з яких 47 тис. – на тимчасово окупованій території.
«Лівобережжя Дніпра на Херсонщині засаджено сосновими лісами. Родючий пласт лісів і молоді насадження могло вже буквально знести потоком води. Сосна добре росте там, де сухо. У підтоплених місцях застояна вода провокує розвиток кореневої гнилі, змінює кислотність ґрунту. Це загрожує загибелі дерев, якщо вода стоятиме до 20 днів, як це прогнозують. Під особливою загрозою опиняються дерева віком до 10 років», – пояснює Юрій Болоховець.
Якщо на збереження рослин у лісі ще є надія, то тварини, за його словами, фактично приречені.
«Можливо, комусь вдасться зачепитися за острівець суходолу, але більшість просто винесе течією у відкрите море. Це олені, козулі, дикі кабани. У ящірок, змій, зайців, їжаків шансів немає», – вважає Юрій Болоховець.
А що казати про тисячі вбитих водою свійських тварин і тварин у зоопарках. Зараз волонтери з усієї України їдуть на Херсонщину, щоб врятувати тих, кого ще можна, і допомогти врятованим
