Скорботна п’ятниця у Львові – ховають двох Героїв

Поділитись

У п’ятницю, 2 червня, львівська громада попрощається з двома Героями. Микола Кочетков та Андрій Беспалько загинули, захищаючи Україну від російських окупантів. Про цю сумну подію повідомляють на сайті мерії Львова.

Чин похорону Миколи Кочеткова розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають Героя на Личаківському кладовищі.

Чин похорону Андрія Беспалька розпочнеться о 16:10 у храмі святого Михаїла у Зашкові (вул. Коновальця, 153). Поховають Героя на місцевому кладовищі.

Біографічні довідки Героїв

Завантажити фото

Андрій Беспалько (20.06.1987-27.11.2022) Уродженець села Зашків Львівської області.

Навчався у Зашківській середній загальноосвітній школі I-III ступенів імені Євгена Коновальця Львівської міської ради (сьогодні – Ліцей). Згодом здобув професійно-технічну освіту у місті Львові. Після завершення навчання проходив військову службу поблизу Києва.

У мирний час займався ремонтними роботами, також працював у Франції, Швеції та Польщі. Був надзвичайно скромною та доброю людиною.

Родина Андрія Беспалька свого часу значно постраждала від жорстокості радянського режиму. Тому із перших днів повномасштабного вторгнення він, не вагаючись, вступив до лав Збройних Сил України. Виконував бойові завдання у «найгарячіших» точках фронту у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Андрія Беспалька залишилися батьки, сестра та троє племінників.

Завантажити фото

Микола Кочетков (17.04.1977-25.05.2023) Львів’янин.

Навчався у Середній школі №35 міста Львова (сьогодні – Львівська середня загальноосвітня школа східних мов та східних бойових мистецтв «Будокан» з поглибленим вивченням іноземних мов). Здобував освіту у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського.

У мирний час працював у сфері фізичної культури і спорту, протягом певного періоду обіймав посаду інструктора. Був кандидатом у майстри спорту України з боксу, вів активний спосіб життя, обожнював проводити час із дітьми.

Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист Батьківщини від російських окупантів. Боровся із окупантами на Миколаївщині, Харківщині та Донеччині у складі загону Української добровольчої армії, пізніше – 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу оперативного командування «Південь» Сухопутних військ Збройних Сил України.

За особисту мужність, виявлену при виконанні бойових завдань, був відзначений нагрудним знаком «Золотий хрест» Головнокомандувача ЗСУ.

У Миколи Кочеткова залишилися дружина та двоє дітей.