Підземний паркінг у самому серці Львова як зневага до мешканців міста
Вчора, 2-го березня, у приміщенні Порохової вежі у Львові відбулось громадське слухання ймовірності будівництва підземного паркінгу на пл. Міцкевича у Львові. Автор і розробник цієї містобудівної пропозиції, авторитетний та досвідчений архітектор, розробник генерального плану міста Львова Петро Крупа. На слуханнях був присутній архітектор Ігор Кузьмак, який висловив своє бачення та зауваження щодо цієї пропозиції.
Насамперед про те, що на цих слуханнях право голосу могли мати лише ті, хто зареєструвався до вказаного часу і хто має паспорт з відміткою місця проживання, і власники приміщень , які безпосередньо виходять на площу Міцкевича. Таких зареєструвалось аж 23 особи. За роз’ясненням представника місцевої влади, всі інші присутні не мають прав на запитання та обговорення у відповідності до Постанови КМУ. Тоді логічне запитання: навіщо взагалі до зали впускали отих от «громадських туристів», до переліку яких себе зарахував також Ігор Кузьмак.
Автор посту зазначає, що така ситуація спровокувала гострий конфлікт між гостями громадських слухань, серед яких також були фахівці архітектори, інженери геологи, громадські діячі, та організатори цього заходу. На його думку, цього конфлікту можна було б уникнути, тим паче, що подібні проєкти будуть ще обговорюватись у відповідних професійних середовищах, таких, як містобудівна рада та на відповідній раді управління охорони історичного середовища, де всі ці фахівці зможуть висловитись на повну. Однак ведучому, чи то забракло досвіду, чи це вже такий стиль реагування на схвильованих учасників громадських слухань, але напругу обурених деяких слухачів та знаних архітекторів в приміщенні зняти не вдалось.
А питання були наступні: активне містобудівне втручання в історичне ядро міста, що охороняється ЮНЕСКО, зміни транспортного руху в центральній частині міста, техногенні ризики, що можуть призвести до непоправних наслідків пошкодження та втрати історичної спадщини, загальні міські витрати з бюджету міста на спорудження паркінгу.
Ось і виходить, резюмує Ігор Кузьмак, якщо ти щоденно здійснюєш проїзд через центральну частину міста, то без паспорта з пропискою проживання на пл. Міцкевича, тебе ці питання не повинні стосуватися і твоя думка нікому не потрібна. Чи не образливо ?
Якби в центрі міста розглядалось питання щодо проєкту в якомусь внутрішньому житловому дворику, то місце прописки грає роль, але коли мова йде про загальноміське громадське місце, що має важливе значення для всіх, без виключення, мешканців Львова, то не давати права висловити свою думку іншим без «центрової» прописки, якось неправильно, навіть якщо і дуже уважно вчитатись у Постанову КМУ. З таким успіхом можна дійти до такого абсурду, що всі рішення та розпорядження міської влади скоро матимуть відношення лише для тих, хто має прописку лише на площі Ринок. Правда, якось не все гаразд ? Гадаю, організаторам подібних заходів слід зробити відповідні висновки.
На думку Ігоря Кузьмака, все це на старті не трагічно, але на фініші палатиме демократичним блюзнірством та містобудівною фатальністю майбутнього нашого міста.
Тепер за суттю (з доповіді Петра Крупи).
Містобудівна концепція розроблялась на замовлення міської ради. Мета забезпечити для майбутнього готелю (який зараз в процесі будівництва) на пл. Міцкевича підземного паркінгу та створення пішохідної зони. Передбачається спільне фінансування цього паркінгу з бюджету міста та з можливістю залучення фінансування зі сторони готелю…
За ідею перенесення транспортних потоків було взято раніше розроблену, але ніким не погоджену, транспортну концепцію в центрі міста у 2014 році, до уваги було прийнято й попередні геологічні висновки, однак, як зазначалось, вони не остаточні і на даному етапі для авторів цього містобудівного проєкту не є важливими.
Автор посту не зміг з огляду на відсутність “прописки” на площі Міцкевича задати питання під час обговорення, тож висловив їх у дописі.
Як прокоментувати протиріччя задачі від місцевої влади: з однієї сторони максимально скоротити попадання кількості автомобілів в центральну частину міста і одночасно з іншої сторони будівництво підземних паркінгів для тих же автомобілів? Це за яким принципом потраплятимуть автомобілі до центральної частини і чиїх власників авто? це не додаткова мотивація автомобілістів попасти у центральну частину на авто?
Чому, станом на сьогодні, ми не бачимо відповіді, яким чином до готелю будуть потрапляти великогабаритні туристичні автобуси для висадки та посадки пасажирів, та як здійснюватиметься обслуговування готелю технічним транспортом?
Чому при наданні відповідного дозволу на проектування та будівництво готелю, одразу не передбачалось будівництво підземного паркінгу для нього за його інвестиційні кошти ?
Чому сьогодні витрачаються бюджетні кошти львів’ян на містобудівне обґрунтування та розміщення паркінгу, а готель лише погоджується прийняти участь у співфінансуванні його будівництва разом з містом ? Чому не за кошти готелю повністю?
Якщо виявиться, що будівництво цього паркінгу буде неможливим, то чому у свій час не відмовили цьому власнику у будівництві готелю, тим паче, що нормативи відсутності паркувальних місць цього вимагали ?
Чому для Львова стало традицією ігнорування рекомендації та вимоги ЮНЕСКО, разом з рішеннями УНК ІКОМОС у подібних питаннях, в т.ч. і по пл. Міцкевича ?
Чому таке важливе питання виноситься на громадський розгляд, без фундаментальних геологічних досліджень даного району та без врахування глибокого залягання торф’яних ґрунтів пойми р. Полтва ?
Чи доповіли міському голові міста Львова про небезпечні геологічні ризики техногенного характеру для всієї центральної частини міста, та яка на ньому відповідальність, у разі непрофесійної оцінки ситуації спеціалістами даного проекту ?
Чому питання зміни транспортних потоків повинно прийматись на громадських слуханнях лише мешканцями, що мають прописку, лише на пл. Міцкевича?
Чому далі просувається ідея максимального звільнення центральної частини міста від автомобілів і перетворення її в пішохідну зону, без загального громадського обговорення цього питання львів’янами ? Як довго буде продовжуватись латентна інтеграція пішохідних зон з перекриттям вулиць міста, фрагментарними спалахами необґрунтованої доцільності ?
Чому транспортне моделювання зміни транспортного руху на пл. Міцкевича, що було проведено у 2014 році, не враховувало ріст кількості автомобілів за період 2014-2023 рр, і транспортну концепцію, яка приймалась до уваги, коли проектувався та споруджувався «Укрсоцбанк» на пл. Міцкевича у 1995-1996 рр.?
Це ще не всі запитання, які виникли у автора допису. Бо є ще ряд запитань, що стосуються самої транспортної схеми, виїзду та в’їзду в паркінг, розвороти маневрів авто, що проїжджатимуть з вул. Личаківської на пр. Шевченка через пл. Міцкевича і тп., вирішення питання перенесення чи розміщення сміттєвих баків не тільки існуючих, але й тих, що належатимуть готелю. Уявляю собі ряд запитань та чималий їх перелік хотіли б поставити фахівці з охорони історичної спадщини. Залишаю цю можливість їм.
Можливо на всі запитання у авторів проєкту і були належні відповіді, однак учасникам обговорення не дали можливості їх поставити на громадських слуханнях і подискутувати. Тому користуючись нагодою, ці запитання Ігор Кузьмак адресував також членам містобудівної ради для майбутніх слухань та авторам проєкту для подальшого опрацювання.
Ігор Кузьмак також зауважив, що він не проти пішохідних зон, не проти розміщення підземних паркінгів у центрі міста, але у всьому повинна бути аргументована логіка, особливо щодо зони ЮНЕСКО і ціни поваги до львів’ян.
