Біля Бахмута гаряче, але логістика під контролем ЗСУ
Екскомандир полку Азов Максим Жорін у складі новоствореної Третьої окремої штурмової бригади нині воює біля Бахмута, а раніше звільняв правобережну Херсонщину.
У розмові із журналістом видання NV він зазначив, що людський ресурс окупантів майже невичерпний. Ворог іноді за добу робить до 20 спроб штурмів однієї позиції. І якщо ворог за ці 20 штурмів втрачає людей, вони гинуть, просто йдуть далі нові, нові і нові. Натомість українські захисники стійко стримують ці натиски. За кожну позицію б’ються українські бійці вгризаються зубами.
Максим Жорін зауважив, що буває по декілька разів контроль над позицією переходив від однієї сторони до іншої: ми йшли в контрнаступ, забирали її, потім знову втрачали через те, що були втрати серед особового складу. І так відбувається абсолютно кожного дня. Тобто ситуація тут дуже динамічна. І ворог не шкодує свого ресурсу в вигляді особового складу.
Як впливає втрата Соледара ?
Жодної критичної ситуації в цьому насправді немає. Безумовно, це погано, зазначив Жорін. Ворог став на крок ближче до спроб тактичного охоплення Бахмута.
Але це суттєво на ситуацію не вплинуло. Вся логістика з Бахмутом працює, забезпечувати підрозділи там можна, триматися можна, евакуацію проводити можна. Місцеві можуть заїжджати і виїжджати. Тобто місто все одно контрольоване.
Втрата Соледара суттєво не вплинула [на ситуацію], але, безумовно, нічого доброго в цьому немає.
Максим Жорін наголосив, що українська армія в жодному з величезних контрнаступів, звільнень територій не втратила стільки особового складу, скільки росіяни інколи тут просто в полі залишають за одну добу.
Тому порівнювати це не можна. Ми абсолютно по-різному ставимося до цього. І коли вони заради ста метрів готові покласти декілька тисяч людей, просто вбити їх, у цей час ми повністю Харківщину звільнили з меншими втратами.
Росіяни не рахують втрат. У них немає жодної статистики, ніхто не обліковує тих зеків, яких сюди відправляють. Їх тут реально тисячі залишаються назавжди.
І це всіх абсолютно влаштовує. Їх не треба потім відправляти додому, замість них не треба купувати Ладу близьким. Всього цього не треба. Це просто непотріб, який тут загинув назавжди, вони відправили такий же новий.
