Львівські лікарі рятують сім’ю з Бахмута
У львівському центрі “Незламні” рятують сім’ю, яка постраждала від обстрілу російських окупантів у Бахмуті.
У дворічної дівчинки знерухомлені обидві ніжки, у мами – складний перелом лівого передпліччя та черепно-мозкова травма, у тата – уламкові поранення. Про це розповіли на сторінці Першого медичного об’єднання у Фейсбук.
Історія із цією сім’єю трапилася ще 17-го жовтня у Бахмуті. Для усіх трьох це був останній вечір вдома перед евакуацією, на яку нарешті зважилася родина. У коридорі уже стояли спаковані речі. Коли почався обстріл, Інна із чоловіком Павлом та маленькою дочкою Лізою вечеряли. Раптові вибухи. Усі троє падають на підлогу. Уламки летять у меблі, стіни і в людей. Вціліти не вдається нікому.
Вибратися з будинку родині допомагають сусіди. З важкими мінно-вибуховими травмами їх усіх спершу транспортують до лікарні Костянтинівки. Павла оперують там – дістають уламки з тіла. Інну та Лізу у важкому стані везуть у Дніпро. У дворічної дитини – уламок в попереку, перелом обох кісток правої гомілки, рани правого плеча, голови та спини.
Перед лікарями стоїть головне завдання – врятувати життя і стабілізувати стан. Щойно це вдається зробити, родину переводять у Національний реабілітаційний центр “Незламні” Першого медоб’єднання Львова.
Крихітку Лізу готують до операції. Через уламок в попереку, який пошкодив її спинний мозок, дитя не відчуває ніг, вбивчий метал треба терміново діставати. Складне хірургічне втручання минає успішно.
Паралельно з дівчинкою починають працювати фахівці з реабілітації. Фізичні терапевти та ерготерапевти боряться за кожен рух і крок. На відновлення Лізі потрібен щонайменше рік.
У мами Інни – множинний багатоуламковий сегментарний перелом обох кісток лівого передпліччя зі зміщенням та черепно-мозкова травма. Найважче поки із рукою.
Хірурги Центру “Незламні” вже двічі її оперували: спершу виконали ремонтаж апарату зовнішньої фіксації, потім – зняли апарат та встановили спеціальні пластини та гвинти для фіксації кісток. Попереду – складна робота з відновлення всіх рухових функцій. Це тривала реабілітація.
Павло, чиї рани загоїлися, нині опікується дружиною та донечкою.
Уже тут у Львові родина дізналася: їм немає куди повертатися, після ще кількох обстрілів від рідного дому у Бахмуті лишилися тільки стіни. Відтак, паралельно з хірургами, травматологами та фахівцями з реабілітації, з Інною та Павлом працюють психотерапевти. Психоемоційне відновлення – так само важливе, як і фізичне.
