99-річний ветеран УПА отримав Героя України
Мирославу Симчичу, якому президент України присвоїв звання Героя, отримав почесну відзнаку особисто.
Заслужена нагорода нарешті знайшла свого адресата. Про це повідомив у Фейсбук міський голова Коломиї Богдан Станіславський.
Голова Івано-Франківської ОДА Світлана Онищук вручила нашому «Кривоносу» посвідчення Героя та орден «Золота Зірка».
Сила, патріотизм, відданість, боротьба, незламність – це все про Мирослава Симчича. Він жива легенда, яка зараз надихає воїнів на боротьбу.
«Кривоніс» вартий найбільшої шани та поваги. Для нас він вже давно був Героєм. Тепер це звання офіційне, і пан Мирослав може в руках тримати свою нагороду.
СИМЧИЧ Мирослав.
Мирослав Васильович Симчич (псевдо «Кривоніс») — український військовий та громадський діяч, сотенний УПА, політв’язень, який був 32 роки ув’язнений радянським режимом. Кавалер орденів «Свободи» та «За заслуги», почесний громадянин Коломиї та Львова.
Народився Мирослав 5 січня 1923 року у селі Вижний Березів, Коломийський повіт, Станіславського воєводства, Галичина (тепер Косівський район Івано-Франківської області, Україна), в сім’ї селян середньої заможності.
У 1941 вступив до юнацької мережі ОУН. Перед закінченням Коломийського архітектурного технікуму, восени 1943 року, відправлений до першого куреня УНС (Українська народна самооборона) в Космач, де служив кулеметником.
Найуспішнішим боєм сотенного Симчича став Рушірський бій під Космачем, в якому, за даними Центру дослідження визвольного руху, з радянського боку, окрім дивізії НКВД, брали участь 31, 33 і 87 прикордонні загони та деякі інші радянські формування. Від УПА — місцеві курені «Гайдамаки», «Карпатський», вірогідно, «Гуцульський» і «Перемога», а також з Калущини сюди рейдував знаменитий курінь «Скажені» Павла Вацика-Прута (який замінив пораненого курінного Різуна).
За 2,5 години курені знищили майже всіх — 405 солдатів та офіцерів НКВС.
Був засуджений 1949 року Івано-Франківським Військовим трибуналом за участь в УПА на 25 років позбавлення волі. Дивом вижив у жахливих умовах концтаборів.
Звільнений у 1985 році. Усього відбув в ув’язненні 32 роки, 6 місяців і 3 дні.
У 2008 році в Коломиї йому було встановлено прижиттєвий пам’ятник.
